- Книги
- Всі автори
- Андрій Портнов
Андрій Портнов
Андрій Портнов — український історик, редактор, автор, перекладач, есеїст, директор дослідницької мережі PRISMA UKRAЇNA Eastern Europe та професор історії України в Європейському університеті Віадріна.
Купити книжки Андрія Портнова можна в нашій онлайн-книгарні Лабораторія з безкоштовною доставкою від 500 грн та кешбеком до 15%.
Андрій Портнов — український історик, есеїст і редактор, автор праць про Центрально-Східну Європу, історіографію та пам’ять. Разом із Тетяною Портновою він написав «Дніпро. Біографія великого міста в степу». У цій книжці історію рідного міста розглянуто через різні міські спільноти, промислові перетворення й суперечки про минуле.
Андрій Портнов від історичних студій у Дніпрі до викладання в Європі
Портнов народився 1979 року в тодішньому Дніпропетровську. Закінчив історичний факультет місцевого університету та магістерську програму зі східноєвропейських студій у Варшавському університеті. 2005 року захистив дисертацію про наукову й освітню діяльність української еміграції у міжвоєнній Польщі. Ця тема вимагала стежити за українськими установами й інтелектуальним життям поза межами України.
У 2007–2010 роках був відповідальним редактором часопису «Україна Модерна». 2012 року разом із Володимиром Маслійчуком заснував портал historians.in.ua. Викладав і працював у дослідницьких установах Німеччини та інших європейських країн. У 2018–2025 роках був професором історії України у Віадріні. У книжці «Польща та Україна. Переплетена історія, асиметричні пам’яті» його цікавить різниця між спільними подіями й тим, як їх пам’ятають по різні боки кордону.
Як Андрій і Тетяна Портнови розповідають історію Дніпра
Дніпро. Біографія великого міста в степу — спільна книжка Андрія і Тетяни Портнових. Фортеця Кодак, імперський Катеринослав і радянський Дніпропетровськ задають різні історичні масштаби. Розповідь про промисловий розвиток переходить до ракетного виробництва й закритості міста для іноземців. Так політичні рішення стають частиною міської біографії через їхній вплив на роботу, пересування та контакти мешканців.
Окремий спосіб читати місто дає література. Поряд з інституціями й підприємствами автори розглядають Валер’яна Підмогильного та «Собор» Олеся Гончара. Це допомагає простежити, як промисловий край набуває власного образу у прозі й суспільній пам’яті. З цієї книжки можна почати знайомство з Портновим, якщо цікавить історія міста в ширшому європейському контексті. Його праці про польсько-українські відносини розвивають споріднене питання в іншому масштабі, порівнюючи способи розповідати про спільне минуле.