- Книги
- Всі автори
- Чарльз Брамеско
Чарльз Брамеско
Чарльз Брамеско (Charles Bramesco) — американський кіно- й телекритик, автор ілюстрованих книжок про історію екрана. Пише для The Guardian, Rolling Stone, Little White Lies, Vanity Fair та інших видань. Українською представлена його праця «Колір фільмів: Історія кіномистецтва в 50 палітрах», у якій аналіз зображення стає способом розповісти про розвиток кіно та художні рішення його авторів.
Кінокритика й книжки Чарльза Брамеско
Професійна робота Брамеско пов'язана з Брукліном. Він був штатним автором Rolling Stone, публікувався у The New York Times і New York Magazine, співпрацював із Vulture та Frieze. Його сфера охоплює кіно і телебачення, а книжковий формат дозволяє зосередитися на окремому мотиві чи виражальному засобі та простежити його через різні епохи.
Першою книжкою Брамеско стала Vampire Movies із серії Close-Ups журналу Little White Lies. Це ілюстрований путівник кінематографічними вампірами, який охоплює шлях від «Носферату» Фрідріха Вільгельма Мурнау до «Дівчини, яка вночі сама повертається додому» Ани Лілі Амірпур. Різні втілення одного персонажа дають авторові змогу поєднати жанрову історію з аналізом мінливих образів страху та привабливості. У наступній праці він розширив поле спостереження й обрав спільним елементом колір.
«Колір фільмів»: історія кіно через зображення
У книжці «Колір фільмів: Історія кіномистецтва в 50 палітрах», оригінальне видання якої вийшло 2023 року у Frances Lincoln, Брамеско розглядає п'ятдесят стрічок. Кадри та графічні палітри супроводжують пояснення того, як відтінки створюють настрій, скеровують увагу й підтримують розвиток історії. Історичний маршрут поєднує раннє кіно із сучасним і показує зв'язок художнього задуму з технічними можливостями екрана.
Серед виразних прикладів — пастельні та приглушені тони у фільмах Веса Андерсона й червоний акцент у «Списку Шиндлера». Поряд із розбором таких рішень автор звертається до змін кіноматеріалів Kodak і Fujifilm та появи цифрових технологій. Відтінок у цьому підході пов'язаний із конкретними умовами виробництва, вибором творчої команди й емоцією, яку викликає сцена.
Манера Брамеско спирається на зіставлення: він виділяє помітний візуальний елемент і пов'язує його з цілим фільмом. Ілюстрована структура дає змогу одразу бачити предмет аналізу та порівнювати палітри різних стрічок. Це робить книжку зручною для кіноманів, фотографів, ілюстраторів і дизайнерів, яких цікавить взаємодія кольору з драматургією. Увага переходить від окремої красивої картинки до послідовності рішень, що формують екранний світ.