Дейзі Ґудвін

Дейзі Ґудвін (Daisy Goodwin) — британська письменниця, сценаристка й телепродюсерка. Вона написала сценарій серіалу «Вікторія» та історичні романи The American Heiress, The Fortune Hunter і «Діва». У своїх книжках Ґудвін повертається до жінок, чиї рішення спостерігали й оцінювали інші. У «Діві» це Марія Каллас, чия публічна роль оперної співачки існувала поруч із приватним життям, про яке постійно писала преса.

Дейзі Ґудвін — історична освіта, телебачення й «Вікторія»

Ґудвін вивчала історію в Кембриджському університеті, а згодом навчалася кінематографії в Колумбійському університеті як стипендіатка програми Гаркнесса. Працювала телепродюсеркою, зокрема створила програму Grand Designs, а пізніше писала сценарії. У «Вікторії» вона звернулася до початку правління молодої королеви. Там рішення героїні мають значення і для неї особисто, і для людей, які намагаються впливати на владу.

У The American Heiress Ґудвін пише про заможну американку, яка входить у британське аристократичне середовище. The Fortune Hunter переносить увагу до імператриці Єлизавети Австрійської та її оточення. Авторка зіставляє правила різних елітних кіл: хто може увійти до них, на що людина погоджується заради цього і скільки свободи лишається після отримання статусу. У романі про Каллас схожі запитання виникають у світі опери, світських зустрічей і міжнародної преси.

Марія Каллас між сценою й особистим життям у «Діві»

«Діва» — історичний роман про Марію Каллас, який охоплює її професійну роботу й стосунки з Арістотелем Онассісом. Ґудвін показує оперну кар’єру через репетиції, вимоги до голосу та публічне очікування, що кожен виступ має підтвердити репутацію співачки. Поза сценою Каллас стикається з іншою формою уваги, коли подробиці приватного життя стають приводом для газетних заголовків.

Письменниця використовує історичні події як основу художньої розповіді. Розмови й внутрішні реакції героїні допомагають простежити, чого вона прагне в ситуаціях, які ззовні вже мають готове пояснення. З «Діви» зручно почати читачам, яких цікавить оперне середовище й те, як Ґудвін відтворює близьку перспективу історичної постаті.