- Книги
- Всі автори
- Денні Шуґерман
Денні Шуґерман
Менеджер гурту The Doors та автор.
Денні Шуґерман (Danny Sugerman, 1954–2005) — американський музичний менеджер і письменник, пов’язаний із гуртом The Doors. Разом із журналістом Джеррі Гопкінсом він написав біографію Джима Моррісона «Звідси ніхто не вийде живим». Гопкінс прийшов до проєкту як музичний журналіст, а Шуґерман знав гурт зсередини й міг описувати, як повсякденна робота співіснувала зі сценічним образом співака.
Денні Шуґерман від офісу The Doors до книжок про рок
Шуґерман ще підлітком зацікавився The Doors після концерту в Каліфорнії. Почав бувати в офісі гурту, де збирав газетні вирізки, а згодом відповідав на листи шанувальників. Познайомився з Моррісоном і залишився в музичному середовищі після його смерті 1971 року. Писав для музичних видань і працював із подальшою історією гурту як менеджер. Зокрема, був менеджером і публіцистом клавішника Рея Манзарека. Підготував ілюстровану історію The Doors і згодом редагував збірку текстів пісень гурту.
Пізніше Шуґерман звернувся до власної біографії в мемуарах Wonderland Avenue. У них увага зміщується до його дорослішання, залежності й близькості до рок-середовища. Книжка про Моррісона має інший центр: два співавтори з’єднують історію співака з розвитком The Doors і культурою, у якій цей образ сформувався. Порівнюючи ці книжки, можна побачити, де Шуґерман виступає свідком чужого життя, а де намагається пояснити власне.
Джим Моррісон і погляд зсередини в «Звідси ніхто не вийде живим»
«Звідси ніхто не вийде живим» вперше вийшла англійською 1980 року як No One Here Gets Out Alive. Вона розглядає Моррісона як автора текстів і виконавця, простежує його роботу з гуртом та життя поза сценою. Сусідство цих ліній пояснює, чому певна витівка або вислів могли сприйматися інакше музикантами, журналістами й аудиторією.
Для першого знайомства із Шуґерманом доречно почати з цієї біографії, якщо цікавить історія The Doors та джерела публічного образу Моррісона. Мемуари Wonderland Avenue дають змогу перейти до історії самого Шуґермана й побачити рок-середовище з перспективи людини, яка прийшла до нього шанувальником і залишилася працювати після завершення найвідомішого періоду гурту.