Джон Елледж

Джон Елледж (Jonn Elledge) — британський журналіст і автор популярного історичного нонфікшну. У «Історії світу в 47 кордонах» він збирає короткі оповіді про те, як люди встановлювали межі й чому деякі з них досі визначають життя держав. Елледж часто починає з дивної подробиці на мапі й відновлює ланцюжок рішень, після яких ця подробиця стала можливою.

Джон Елледж від міської журналістики до книжок про мапи

Елледж працював помічником редактора New Statesman, де створив проєкт CityMetric. Шість років він писав там про міста, мапи й кордони, а також вів подкаст Skylines. Окремою формою його роботи стала розсилка The Newsletter of (Not Quite) Everything. У ній короткий формат дає можливість об’єднати матеріали з різних сфер навколо одного запитання, яке виникає з новин або історичної подробиці.

Різні напрями журналістики відбилися у книжках Елледжа. У The Compendium of (Not Quite) Everything він збирає короткі пояснення явищ, які важко помістити в одну дисципліну. У Conspiracy, написаній із Томом Філліпсом, автори простежують, чому теорії змови виникають і зберігаються. Для A History of the World in 47 Borders Елледж звузив поле до мап. Це дало йому стійку одиницю оповіді. Кожна історія має пояснити походження межі та її наслідки.

Про що «Історія світу в 47 кордонах»

«Історія світу в 47 кордонах» вийшла англійською 2024 року. В одному розділі автор звертається до римських уявлень про межі цивілізації, в іншому — до британсько-французької угоди про поділ сфер впливу на територіях Османської імперії під час Першої світової війни. Оповідь про Болівію, яка утримує військово-морські сили, хоча втратила вихід до океану, дозволяє побачити, як зміна кордону зберігається в політичній пам’яті.

Короткі розділи дають змогу порівнювати випадки з різних століть. Імперські уявлення про край підконтрольного світу відрізняються від угоди двох урядів, що малюють лінії для майбутніх політичних рішень. Гумор Елледжа часто виникає з різниці між простим виглядом такої лінії й довгою історією суперечок довкола неї. Книжка буде доречною, якщо хочеться читати світову історію через окремі випадки й бачити, чому за кордоном на сучасній карті може стояти давніша війна, домовленість або зміна способу уявляти державу.