Едіт Вортон

Едіт Вортон  — американська письменниця та дизайнерка. Перша жінка, що здобула Пулітцерівську премію з літератури.

З самого малечку Едіт багато подорожувала, адже народилася в заможній родині. Поки вона жила в Європі, її виховували гувернантки, однак вона завжди прагнула знати більше, тому часто запозичувала книжки з бібліотек знайомих.

Едіт писала з  дитинства — вже в 11 років вона намагалася написати свій перший роман. Її перша публікація з’явилася тоді, коли дівчині виповнилося 15 — це був переклад німецької поеми Was die Steine ​​Erzählen, однак її родина не хотіла, аби твір було опубліковано під її ім’ям, тож він побачив світ під іменем батька подруги Едіт. Тоді ж вона написала повість Fast and Loose, а в 1878 році її батько організував приватну публікацію збірки з двох десятків оригінальних віршів і п’яти перекладів.

На деякий час Едіт закинула письменництво й була офіційно представлена як дебютантка в 1879 році. У 1885 році дівчина вийшла заміж, однак згодом розлучилася через проблеми з ментальним здоров’ям свого чоловіка.

Свій перший роман Едіт опублікувала в 40 років. Вона також писала повісті, оповідання, новели, вірші та п’єси. У 1921 році Едіт здобула Пулітцерівську премію за свій восьмий роман «Епоха невинності», завдяки якому стала першою жінкою, що здобула цю нагороду в літературній царині.

Крім письменництва, Едіт також займалася дизайнами садів та інтер’єрів — вона навіть написала кілька науково-популярних книжок на цю тему, а також дуже любила подорожувати.

Едіт померла від інсульту у віці 75 років 11 серпня 1937 року.