Еліс Вокер

Еліс Вокер (Alice Walker) — американська прозаїкиня, поетка та громадська діячка. Перша афроамериканка, яка здобула Пулітцерівську премію з художньої літератури. Еліс почала відвідувати школу в 4-річному віці. Пізніше вона отримала травму ока, після якої стала активніше писати та читати. У 1961 році вона вступила до коледжу Спелман завдяки повній стипендії від штату Джорджія, однак згодом їй запропонували перейти до іншого навчального закладу й Вокер приняла цю пропозицію. Еліс почала писати вірші ще бувши студенткою й в 1968 році видала свою першу поетичну збірку Once.

Після закінчення коледжу в 1965 році вона недовго працювала в Департаменті соціального забезпечення Нью-Йорка, а потім повернулася на південь, де влаштувалася до Фонду правового захисту Національної асоціації сприяння розвитку кольорового населення в Джексоні. Пізніше вона почала працювати в університеті Джексона та коледжі Туґало. У 1970 році Еліс видала свій перший роман The Third Life of Grange Copeland.

Пізніше вона стала редакторкою журналу Ms. Magazine, опублікувавши там статтю, яка дала змогу відновити інтерес до її творчості як письменниці та антропологині. Вона є авторкою таких книжок та збірок віршів, як Meridian, You Can't Keep a Good Woman Down: Stories, Possessing the Secret of Joy, Possessing the Secret of Joy, Good Night, Willie Lee, I'll See You in the Morning, Hard Times Require Furious Dancing: New Poems, Taking the Arrow Out of the Heart та багатьох інших. Вона пише як прозу, так і науково-популярні дослідження. За свій роман The Color Purple у 1983 році Еліс здобула Пулітцерівську премію, ставши першою афроамериканкою з цією нагородою.

Вокер є громадською активісткою, яка брала участь у Руху за громадянські права, а також регулярно виступає за права темношкірих жінок і залучена до активізму з захисту прав тварин. Еліс також стала лавреаткою численних нагород та відзнак, зокрема Премії О. Генрі, Премії Ліліан Сміт, Премії Розенталя, Національної книжкової премії з художньої літератури та багатьох інших.