Етель Ліліан Войнич

Етель Ліліан Войнич — ірландська письменниця та музикантка, прихильниця кількох революційних ініціатив. Перекладачка, громадська діячка, суфражистка. У 1895 році була у Львові, де познайомилася з Михайлом Павликом та Іваном Франком, цікавилася діяльністю Михайла Драгоманова. Опанувала українську мову й почала займатися перекладом українських народних пісень та поезій Тараса Шевченка.

Була визначною постаттю пізньокторіанської літератури. Найбільш відома своїм романом «Овід», який став надзвичайно популярним ще за її життя, особливо в Радянському Союзі, а також у Китаї та Ірані. Після цього вона опублікувала ще три романи: Jack Raymond, Olive Latham та An Interrupted Friendship, але жоден з них не досяг такого успіху, як «Овід». Етель Ліліан Войнич померла 27 липня 1960 року у віці 96 років. Відповідно до заповіту її тіло було кремовано, а прах розвіяно над Центральним парком у Нью-Йорку.