Євген Гуцало

Євген Гуцало — український письменник доби шістдесятників, поет, журналіст, кіносценарист. Народився та виріс у селі Старий Животів на Вінниччині. 

Був дописувачем газет на Вінниччині, Чернігівщині, Львівщині, в щотижневій газеті «Літературна Україна», а також працював у видавництві «Радянський письменник» редактором. Активна творча діяльність припадає на період«хрущовської відлиги», завдяки цьому йому вдається уникнути суворої радянської цензури, що панувала раніше. Тоді виходять друком його збірки оповідань («Скупана в любистку», «Яблуко з осіннього саду», «Запах кропу», «Хустина шовку земного»). У складі делегації як молодий перспективний літератор Євген Гуцало вирушає до Франції й таким чином здобуває популярність не лише в Україні, а й за кордоном. Його твори перекладають у Польщі, Болгарії та Німеччині. Поруч із Ліною Костенко, Григором Тютюнником, Миколою Вінграновським та іншими літераторами він творить новітню українську літературу і входить до плеяди письменників-шістдесятників. 

Багатий як кількісно, так і жанрово творчий доробок Євгена Гуцала є одним із найбагатших у літературі II половини XX століття: поезія, новели, повісті, романи, есеї, публіцистика. Автор понад 200 ліричних оповідань, які вдавалися йому найкраще. В останні роки письменництва видає твори еротичної тематики, звертається до політичної публіцистики, виступає з літературно-критичними статтями й нарисами. Наприкінці свого життя письменник страждає від важкої хвороби й помирає 4 липня 1995 року. Похований на Байковому кладовищі.