- Книги
- Всі автори
- Гайнріх Бьолль
Гайнріх Бьолль
Німецький письменник та лавреат Нобелівської премії.
Гайнріх Бьолль (Heinrich Böll, 1917–1985) — німецький письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1972 року. У повістях і романах він показував, як війна, нацизм і відбудова Західної Німеччини змінювали повсякденне життя. У «Домі без господаря» про це говорять родини, які втратили батьків. В «Утраченій честі Катаріни Блум» джерелом тиску стає таблоїдна преса, що створює публічну версію приватної історії.
Від книгарні й воєнної служби до повоєнної прози
Бьолль народився 1917 року в Кельні. Після школи був учнем у книгарні в Бонні. Під час Другої світової війни його мобілізували до німецької армії. Він служив у різних місцях і наприкінці війни опинився в американському полоні. Повернувшись до Кельна, почав публікувати прозу. Повість «Поїзд прибув вчасно» вийшла 1949 року, а збірка оповідань «Подорожній, коли ти прийдеш у Спа…» — наступного року.
Бьолль переносив у прозу досвід війни через відчуття людини, яка мусить виконувати накази або жити з їхніми наслідками. У повоєнних романах він розширив цю увагу до сімейних і суспільних стосунків. У «Груповому портреті з дамою» історію героїні складають розповіді інших людей, і їхні версії виявляють не менше про самих свідків. Нобелівський комітет відзначив поєднання широкого історичного погляду з точністю у створенні персонажів.
Три книжки Бьолля українською
У романі «Дім без господаря» двоє хлопців ростуть у повоєнному середовищі без батьків. Відмінності між їхніми родинами показують, як по-різному проживають втрату й бідність. Автобіографічний текст «І що з цього хлопця буде? або Щось із книжками» повертається до шкільних років самого Бьолля, коли нацистський режим ставав частиною повсякдення. Читаючи ці книжки поруч, можна порівняти вигадану історію дітей після війни й погляд дорослого письменника на власну юність перед нею.
В «Утраченій честі Катаріни Блум» контакт молодої жінки з розшукуваним чоловіком дає таблоїду матеріал для сенсації. Бьолль наслідує тон протоколів і звітів, щоб читач помічав, де повідомлення про події перетворюється на версію, вигідну газеті. Для короткого знайомства з його сатирою доречно обрати цю повість. «Дім без господаря» дає більше простору, щоб простежити, як історичний досвід входить у побут різних родин.