- Книги
- Всі автори
- Ганна Барвінок
Ганна Барвінок
Ганна Барвінок (ім’я при народженні: Олександра Михайлівна Білозерська) — українська письменниця, фольклористка та мемуаристка.
Познайомитись з творчістю Ганни Барвінок можна, придбавши її книжки в нашій онлайн-книгарні Лабораторія з безкоштовною доставкою від 500 грн та кешбеком до 15%.
Ганна Барвінок, справжнє ім’я Олександра Михайлівна Білозерська-Куліш (1828–1911), — українська письменниця й мемуаристка. Вона писала оповідання про родину, працю, шлюб і жіночий досвід у ХІХ столітті. Серед її творів — «Перемогла», «Русалка» й «Жіноче бідуваннє». Розповідь у Барвінок часто зберігає інтонацію усної мови, тож обставини життя відкриваються разом із тим, як про них говорить сама героїня.
Від Чернігівщини до альманаху «Перший вінок»
Білозерська народилася 1828 року в Оленівці на Чернігівщині. Здобувала освіту вдома та в приватних пансіонах. У родинному колі свого брата Василя Білозерського познайомилася з Пантелеймоном Кулішем і 1847 року одружилася з ним. Барвінок працювала над власними оповіданнями, використовуючи спостереження за побутом, усні історії та фольклорні вислови. У літературі підписувалася, зокрема, псевдонімами Ганна Барвінок і А. Нечуй-Вітер.
У 1887 році її оповідання «Перемогла» та «Жіноче бідуваннє» надрукували у «Першому вінку», альманасі, який видали Наталія Кобринська й Олена Пчілка. Ця публікація ставить Барвінок у контекст українського жіночого письменства її доби. Окремою частиною її роботи після смерті Пантелеймона Куліша стало збереження й упорядкування його спадщини. Власні спогади письменниці також фіксують побут і літературне середовище, частиною яких вона була.
Оповідання й архівні спогади Ганни Барвінок
До книжки «Ганна Барвінок. Вибране» увійшли «Перемогла», «Русалка», «Лихо не без добра», «П’яниця», «Молотники» та інші твори. Частину архівних матеріалів і спогадів для цього видання розшифрували й надрукували вперше. Такий склад дозволяє порівняти дві форми письма. В оповіданні Барвінок добирає голос і сюжет для персонажа. У спогаді говорить від власного імені й залишає відомості про людей та обставини, які пам’ятала.
У колективній збірці «Жінки пишуть: Щастя» твір Барвінок стоїть поруч із текстами інших українських письменниць межі ХІХ–ХХ століть. Антологію зручно обрати, якщо хочеться порівняти, як різні авторки говорять про шлюб, самотність і можливість розпоряджатися власним життям. Для знайомства саме з Барвінок більше матеріалу дає «Вибране», де побутові деталі, ритм діалогів і авторська пам’ять простежуються від тексту до тексту.