- Книги
- Всі автори
- Ґері Гемел
Ґері Гемел
Один із найвпливовіших бізнес-мислителів у світ і викладач в Лондонській школі бізнесу.
Ґері Гемел (Gary Hamel) — американський дослідник менеджменту, викладач і автор книжок Competing for the Future, The Future of Management та «Людинократія». У працях про стратегію він розглядає, як компанії накопичують навички, потрібні для нових ринків. У «Людинократії», написаній разом із Мікеле Заніні, ставить інше запитання: як улаштувати організацію, щоб люди, які першими помічають проблему, могли брати участь у її розв’язанні.
Освіта, корпоративні компетенції й інновації в менеджменті
Гемел здобув докторський ступінь у Мічиганському університеті, працював у дослідницькій програмі Гарвардської школи бізнесу, викладав у Лондонській школі бізнесу. Разом із К. К. Прахаладом 1990 року опублікував у Harvard Business Review статтю про ключові компетенції корпорації. У центрі їхнього підходу стояли навички, які можна використовувати в різних підрозділах і продуктах. За такого погляду важливо не тільки те, що компанія вже виробляє, а й те, яку нову роботу її працівники здатні виконувати спільно.
Гемел і Прахалад розвинули погляд на довгострокову конкуренцію в Competing for the Future. У The Future of Management, написаній із Біллом Бріном, Гемел переніс увагу на правила, за якими всередині компанії виникають і просуваються нові ідеї. Ця зміна масштабу допомагає прочитати його пізніший нонфікшн. Там розвиток компанії залежить, зокрема, від того, скільки часу минає між спостереженням працівника й дозволом перевірити його пропозицію.
«Людинократія» — що Гемел і Заніні називають бюрократією
У «Людинократії. Створенні компаній, у яких люди — понад усе» (Humanocracy) Гемел і Заніні розглядають управлінські рівні, надмірні погодження й обмежений доступ до рішень. Автори зіставляють приклади організацій, які по-різному передають командам право діяти й відповідати за результат. Їхня теза полягає в тому, що зміна схеми підпорядкування має супроводжуватися зміною доступу до відомостей, ресурсів та оцінки роботи.
За книжкою можна розібрати окремий процес, наприклад шлях пропозиції від людини, яка помітила проблему, до тих, хто погоджує її випробування. Цей приклад показує, чому автори багато уваги приділяють дрібним експериментам. Вони пропонують оцінювати перебудову менеджменту за тим, які дії стали можливими і як організація дізнається, чи спрацювали зміни.