Інґеборґ Бахман

Інґеборґ Бахман — австрійська письменниця, поетка, есеїстка, одна з найважливіших постатей німецькомовної літератури XX століття. Її творчість охоплює широке коло тем — від війни та тоталітаризму до фемінізму, психоаналізу й метафізики. Вона була учасницею літературного гуртка «Група 47», до якого входили такі письменники як: Ільзе Айхінґер, Пауль Целан, Гайнріх Бьолль, Марсель Райх-Раніцкі та Гюнтер Грасс. Мала значний вплив на літературу повоєнної Європи. Її проза — це завжди психологічна точність, філософська рефлексія та поетична мова. 

Літературна творчість Бахман зосереджувалася на таких темах як особисті кордони, встановлення істини та філософія мови, остання в традиціях Вітгенштейна. Багато її прозових творів зображують боротьбу жінок за виживання та пошук голосу в повоєнному суспільстві. Вона також звертається до історії імперіалізму та фашизму. Фашизм був постійною темою в її творах. У своєму романі Der Fall Franza авторка стверджувала, що фашизм не помер у 1945 році, а вижив у німецькомовному світі 1960-х років у людських стосунках, і особливо у гнобленні жінок чоловіками.