- Книги
- Всі автори
- Ірина Славінська
Ірина Славінська
Ірина Славінська – українська письменниця, перекладачка, виконавча продюсерка Радіо Культура, голова Редакційної ради Суспільного. Гендерна координаторка кампанії «Повага» проти сексизму в медіа та політиці. Ведуча Громадського радіо. Членка Українського ПЕН-клубу. Членка Радіокомітету Європейської мовної спілки.
Ірина Славінська — українська журналістка, радіоведуча, перекладачка з французької та авторка есеїстики й нонфікшну. У «Повітряній і тривожній книжці» вона звертається до щоденного досвіду повномасштабної війни, а в «Слові на літеру “Ф”» пояснює історію прав жінок. Славінська часто починає з особистої ситуації, а далі ставить ширше запитання про суспільство, у якому вона виникла.
Ірина Славінська від літературних оглядів до Радіо Культура
Славінська навчалася в Київському національному лінгвістичному університеті й згодом там викладала. Була літературною оглядачкою в «Українській правді», вела програму на телеканалі ТВі, редагувала щоденні передачі «Громадського радіо». Пізніше стала виконавчою продюсеркою Радіо Культура. Розмови з авторами та діячами культури ввійшли до її книжок інтерв’ю «33 герої укрліт» та «Історії талановитих людей».
Книжкова робота Славінської має й інші форми. У збірці «Мої запасні життя» вона пише есеї, а в книжках «Майже доросла» й «Невже доросла» звертається до підлітків. У короткому есеї важливо, як одна деталь змінює сприйняття досвіду. У книжці для підлітків — у якій послідовності можна розібрати запитання, що виникають у повсякденному житті.
Есеї про війну й книжка про права жінок
У «Повітряній і тривожній книжці» Славінська описує, як після 24 лютого 2022 року змінилися звички, відчуття дому й способи спілкуватися. Коротка форма дозволяє тримати увагу на окремій зміні, яку складніше помітити у великій хроніці війни. У «Слові на літеру “Ф”. Базовій книжці про права жінок» авторка починає зі знайомих ситуацій і переходить до історії жіночих рухів. Приклади з України та інших країн показують, як рішення щодо освіти, праці й політичної участі змінювали щоденні можливості.
«Бути у світі» — колективна збірка есеїв за фокус-темою Українського ПЕН 2025 року. Славінська долучилася до неї як одна з авторок, поряд з Ією Ківою, Катериною Зарембо та іншими. Тут досвід війни й дому можна порівнювати через кілька голосів. Для знайомства саме з есеїстикою Славінської доречна «Повітряна й тривожна книжка», а «Слово на літеру “Ф”» підійде, якщо цікавить, як вона пояснює суспільні поняття через історичні приклади.