Ірина Жиленко

Ірина Жиленко (1941 – 2013) – українська поетеса, дитяча письменниця, журналістка та мемуаристка. Учасниця руху шістдесятництва.

Ірина народилася в Києві, але після загибелі батьків переїхала до дідуся з бабусею у Звенигород. Перша її публікація відбулася тоді, коли дівчинка була ще школяркою.

 Навчалася в Київському державному університеті м. Т. Шевченка на філологічному факультеті. У 1965 році вона дебютувала зі збіркою «Соло на сольфі». З 1971 року Ірина публікувала свої спогади та листи в журналі «Сучасність» – їхнє єдине видання вийшло в 2011 році у видавництві «Смолоскип». Вона також є авторкою таких дитячих творів, як «Двічі по два дорівнює кульбабці», «Достигають колосочки», «Вуличка мого дитинства», «Казки буфетного гнома» та багатьох інших.

За життя Ірина отримала декілька відзнак, серед яких Національна премія України імені Тараса Шевченка. Вона також була нагороджена орденом княгині Ольги III ступеня.