Леонід Кононович

Леонід Кононович – український письменник, перекладач з французької мови та правозахисник. Член Національної спілки письменників та Асоціації українських письменників. Належить до останнього покоління українських дисидентів. 

За радянських часів йому не дали можливості здобути вищу освіту, Кононовича двічі виганяли з університетів за поширення правозахисної літератури, «небажання вивчати історію КПРС» та «за негативний вплив на молодіжний колектив». Служив у війську, працював у приватній охоронній фірмі, був підприємцем. Займався самоосвітою, самостійно вивчив французьку мову.

У 90-х роках Кононович був відомий як автор кримінальних романів, які любили читачі і які були відзначені премією «Благовіст». Його охрестили «батьком українського кримінального роману». Письменник написав більше ніж 10 подібних романів, але у 2003 році «проставив на цьому крапку».

Із середини 90-х письменник активно займається перекладацькою діяльністю. Почав перекладати з французької мови, за що отримав відзнаки та премію ім. Сковороди Французького інституту в Україні (2009). В його перекладах українською були видані: Сартр, Камю, Екзюпері, Екзюпері, Кундера та ін.

Найбільше визнання автор отримав за роман «Тема для медитації» та книжку короткої прози «Повернення», за які він був лауреатом премії «Книжка року», премії імені Григорія Косинки та рейтингу Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників.