Любов Яновська

Любов Яновська — громадська діячка, письменниця, членкиня Української Центральної Ради. Походить із дворянського роду. Виховувалася у двомовній сім'ї, але свідомо обрала українську ідентичність. Перше оповідання українською — «Злодійка Оксана» — написала у 1897 році. Попри впливи батька, її життєвий шлях поступово привів до активної участі в просвітницькому русі, громадській діяльності та до підтримки української національної ідеї. Очолювала товариство «Просвіта» у Києві. Популяризувала вивчення української мови, твори українських письменників серед зросійщених киян. Вона створила майже сотню творів, з яких найкращі увійшли до збірки «Тайна нашої принцеси». Її прозу відзначають витончене відчуття психологізму, іронічність і соціальна проникливість. Свої твори авторка присвячувала зображенню селянського життя та інтелігенції, її манера письма відзначається реалістичністю, в основі якого — народницький дух. Велика частина творчого доробку письменниці була надрукована тільки після її смерті. Останні роки життя була прикута до ліжка у зв'язку із погіршенням стану здоров'я. Померла 1933 року, похована на Байковому кладовищі у Києві.