Макс Вебер

Макс Вебер — німецький соціолог, історик, юрист і політичний економіст, одна з центральних фігур у розвитку соціології та суспільствознавства загалом. Його ідеї продовжують впливати на соціальну теорію та дослідження. Народився в Ерфурті в 1864 році, вивчав право та історію в Берліні, Геттінгені та Гейдельберзі. Здобувши докторський ступінь з права в 1889 році та габілітацію в 1891 році, викладав у Берліні, Фрайбурзі та Гейдельберзі. У 1905 році вийшла його найвідоміша праця «Протестантська етика і дух капіталізму». Займався викладацькою діяльністю у Відні та Мюнхені. Помер від пневмонії у 1920 році у віці 56 років, можливо, внаслідок післявоєнної пандемії іспанського грипу. Книжка  Economy and Society залишилася незавершеною. 

Макс Вебер зробив низку внесків в розвиток таких наук як економічна соціологія, політична соціологія та соціологія релігії. Протягом ХХ століття репутація Вебера зростала завдяки публікації перекладів його робіт та наукових інтерпретацій його життя і творчості. Завдяки цим працям його почали вважати батьком-засновником соціології, поряд з Карлом Марксом та Емілем Дюркгеймом, і однією з центральних фігур у розвитку соціальних наук.