- Книги
- Всі автори
- Микола Вороний
Микола Вороний
Український письменник, перекладач, театральний режисер, актор і громадський діяч
Микола Кіндратович Вороний (1871–1938) — український поет, перекладач, актор і театрознавець, один із діячів раннього українського модернізму. Відомий поемою «Євшан-зілля», віршами «Блакитна Панна», «Інфанта», «За Україну!». Поєднував громадянську тему з увагою до краси, музичності й самостійної художньої цінності поетичного слова.
Література й театр як спільний професійний шлях
Вороний народився на Катеринославщині. Навчався в реальних училищах Харкова й Ростова, зазнав поліцейського переслідування через участь у заборонених гуртках і читання нелегальної літератури. Пізніше жив у Відні та Львові, спілкувався з Іваном Франком і працював у літературному середовищі.
Його професія не обмежувалася письмовим текстом. Був актором українських труп, займався режисурою, писав про сцену й акторську майстерність. Театрознавчі праці дозволяють побачити увагу до того, як слово звучить і діє перед глядачем, поряд із власною поезією та перекладом.
У 1901 році закликав письменників долучитися до альманаху, який представляв би нові літературні напрями. Так з’явилося «З-над хмар і долин» 1903 року. Ця видавнича робота стала частиною дискусії про оновлення української літератури й право митця на ширше коло тем та форм.
Після подій Української революції 1920 року емігрував, жив у Варшаві та Львові. Повернувся до радянської України 1926-го, продовжував театральну й літературну роботу. У 1934 році був репресований, 1938-го повторно заарештований і розстріляний в Одесі.
Символ, музичність і пам’ять у поезії
«Євшан-зілля» використовує літописний сюжет про половецького юнака, який забув рідний край. Пісня не повертає пам’яті, натомість запах степової трави пробуджує належність до батьківщини. Вороний перетворює конкретну чуттєву деталь на символ зв’язку людини з походженням і мовою.
У «Блакитній Панні» весняне оновлення постає через персоніфікацію, колір, звучання та мистецькі асоціації. Важливі не тільки названі предмети, а й ритм, який створює урочисту появу образу. Поруч із громадянською поезією ця лірика показує інший бік модерністського пошуку Вороного.
«Євшан-зілля» українською
Євшан-зілля. Поема та вірші дозволяє почати знайомство з найвідомішої поеми й перейти до інших інтонацій автора. Книжка підійде за інтересом до українського модернізму, символічної образності та теми культурної пам’яті. Читання поеми поруч із лірикою допомагає почути і громадянський голос Вороного, і його роботу з формою, кольором та музикою вірша.