Ніл Деграсс Тайсон

Ніл Деграсс Тайсон (Neil deGrasse Tyson) — американський астрофізик, письменник, популяризатор науки та комунікатор. Ніл навчався в державних школах у Бронксі, під час навчання в одній з яких він був редактором журналу «Physical Science Journal». Його інтерес до астрономії почався у віці дев’яти років, коли він відвідав планетарій. У віці чотирнадцяти років він отримав стипендію від Клубу дослідників Нью-Йорка, за яку поїхав у науковий круїз, метою якого було побачити сонячне затемнення в червні 1973 році. Там, зокрема, перебували тисячі відомих інженерів та науковців, як-от Ніл Армстронґ та Айзек Азімов.

У підлітковому віці Ніл настільки активно вивчав астрономію, що читав лекції вже у п’ятнадцять років. У 1980 році він здобув ступінь бакалавра з фізики в Гарвардському коледжі, а магістра — в Техаському. З 1986 по 1987 Ніл працював викладачем в Університеті Меріленда, а в 1988 році його прийняли на аспірантуру Колумбійського університету, де він здобув ступінь магістра філософії з астрофізики. У 1991 році він здобув докторський ступінь з астрофізики. Дослідження Тайсона зосереджуються на спостереженнях у космології, еволюції зірок, галактичній астрономії, балджах та утворенні зірок. Він обіймав численні посади в таких установах, як Університет Меріленда, Прінстонський університет, Американський музей природної історії тощо. Тривалий час він був директором Планетарія Гайдена.

Тайсон також написав ряд книг з астрофізики й готував відповідні матеріали в журнали та газети. У 2001 році тогочасний президент США Джордж Буш призначив Тайсона членом Комісії з питань майбутнього аерокосмічної промисловості Сполучених Штатів, а в 2004 році — членом президентської комісії з реалізації політики дослідження космосу США. Невдовзі після цього він був нагороджений медаллю НАСА «За видатні державні заслуги» — найвищою цивільною нагородою, яку присуджує НАСА. Ніл також був ведучим кількох тематичних мінісеріалів та передач, а також регулярно з’являвся на телебаченні з лекціями або інтерв’ю.

Він є лавреатом численних нагород, серед яких Медаль громадського добробуту, премія Айзека Азімова, Медаль Стівена Гокінґа та багато інших.