О. Генрі

О. Генрі (справжнє ім'я Вільям Сідні Портер) – американський письменник-новеліст, чиї оповідання романтизували буденність, зокрема життя звичайних людей у Нью-Йорку. Його оповідання виражали вплив збігу обставин на характер через гумор, похмурий чи іронічний, і часто мали несподівані кінцівки – прийом, який став асоціюватися з його ім'ям. У 1919 році на його честь було засновано Премію О. Генрі, яка щорічно присуджується за найкращі оповідання.

У 20-річному віці переїхав до Техасу, оселився в Остіні. Змінив багато професій (аптекар, ковбой, продавець тощо), згодом став касиром у Першому національному банку, одночасно займаючись журналістикою. У липні 1887 році одружився з Етол Есте. У 1896 році, підозрюваний у крадіжці, втік до Гондурасу, де чекав приїзду дружини з маленькою дочкою. Однак Етол помирала від туберкульозу, і в 1897 році Портер повернувся до США, був засуджений і посаджений у в'язницю, де провів три роки. 

У в'язниці працював у лазареті й писав короткі оповідання, підшукуючи собі псевдонім. Перше своє оповідання під псевдонімом О. Генрі — «Різдвяний подарунок Діка-Свистуна», надруковане в McClure's Magazine, — він написав у в'язниці. Працюючи нічним аптекарем у тюремній лікарні, він міг писати, щоб заробляти гроші на утримання своєї доньки Маргарет. Його розповіді про пригоди на південному заході США та в Центральній Америці одразу ж стали популярними серед читачів журналів, тож коли він вийшов з в'язниці, В.С. Портер став О. Генрі.

Незважаючи на популярність, останні роки життя О. Генрі були затьмарені поганим здоров'ям, відчайдушною фінансовою боротьбою та алкоголізмом. Другий шлюб 1907 року виявився нещасливим. Іноземні переклади та адаптації для інших видів мистецтва, включаючи кіно і телебачення, свідчать про універсальність і привабливість його творів.