- Книги
- Всі автори
- Осман Аріфмеметов
Осман Аріфмеметов
Кримськотатарський громадянський журналіст, активіст громадського об'єднання «Кримська солідарність». У 2019 році був затриманий російськими силовиками, а у 2022-му його засудили до 14 років ув'язнення за терористичну діяльність. Понад шість років перебуває в ув'язненні. Автор книжки «Моя депортація», написаної в СІЗО.
Осман Аріфмеметов — кримськотатарський громадянський журналіст, активіст «Кримської солідарності» й автор документальної книжки «Моя депортація. Репортажі кримського журналіста, написані в СІЗО». До затримання російськими силовиками він знімав обшуки та висвітлював суди в окупованому Криму. В ув’язненні продовжив роботу словом: фіксував процедури, людей і побут системи, учасником якої його примусово зробили.
Математична освіта й громадянська журналістика
Аріфмеметов народився 28 серпня 1985 року. Здобув вищу освіту за спеціальністю «Математика», працював програмістом і репетитором, навчав дітей програмування. Після російської окупації Криму долучився до громадянського інформування: вів прямі трансляції, фотографував затримання, відвідував судові засідання та допомагав із передачами до слідчих ізоляторів.
Така журналістика виникла там, де можливості незалежних медіа були різко обмежені. Телефон і присутність на місці події дозволяли поширити відомості, які інакше могли залишитися невідомими. Колеги, що працювали з Аріфмеметовим у Криму, згадують його зосередженість і уважність до подробиць. До арешту він передусім працював із відео; великі письмові тексти стали наступним етапом.
У березні 2019 року Аріфмеметова затримали. 24 листопада 2022-го російський суд призначив йому 14 років позбавлення волі за обвинуваченнями, пов’язаними зі справою «Хізб ут-Тахрір». Український ПЕН і Центр прав людини ZMINA визначають його як політв’язня; Комітет захисту журналістів засудив вирок і пов’язав переслідування з його репортерською діяльністю. Ці обвинувачення належать російській стороні й не є характеристикою журналістської роботи автора.
Як репортажі з неволі стали книжкою
У 2019 році оповідання «Моя депортація» отримало спеціальну відзнаку «Свобода слова» конкурсу «Кримський інжир / Qırım inciri». Текст описував етапування із Сімферополя до Ростова-на-Дону. Назва пов’язує власний досвід примусового вивезення з історичною пам’яттю кримськотатарського народу.
Марія Горбач почала перекладати й редагувати його матеріали влітку 2021 року. Першим був репортаж про день в одиночній камері, потім з’явилися інші тексти й задум зібрати їх у книжку. Робота вимагала відновлювати прогалини, що виникали під час багаторазової передачі рукописів, та пояснювати читачеві обставини судового процесу.
У травні 2025 року «Моя депортація» вийшла українською у «Віхолі» з ініціативи ZMINA. Передмову написав Наріман Джелял. Це результат спільної видавничої роботи довкола текстів автора, який не міг вільно зустрітися з редакцією чи представити книжку особисто.
Деталь, судова хроніка й людський голос
У книжці «Моя депортація. Репортажі кримського журналіста, написані в СІЗО» поєднані щоденникове спостереження, хроніка засідань і роздум про власне становище. Аріфмеметов помічає повторювані процедури, умови камери й поведінку людей. Водночас фіксує емоційні нюанси: як очікування, невідомість і звичайна розмова змінюють сприйняття часу в неволі.
Саме близька дистанція відрізняє ці репортажі від зовнішнього огляду справи. Письменник не лише переказує судове рішення, а показує життя між засіданнями. Поруч із приниженням і тиском залишаються спілкування, взаємна підтримка та особисті приводи триматися. Книжка підійде за інтересом до документальної прози, сучасного Криму та досвіду людини, яка продовжує спостерігати й писати в умовах ізоляції.