Пантелеймон Куліш

Пантелеймон Куліш (1819 – 1897) – український письменник, фольклорист, етнограф, мовознавець, перекладач, редактор та видавець.

Пантелеймон навчався спочатку в місцевого дяка Андрія, пізніше у школі при церкві Св. Миколая, а згодом у Новгород-Сіверському повітовому училищі та Новгород-Сіверській гімназії. З кінця 1830-тих Куліш був слухачем лекцій у Київському університеті. Хоч би як він хотів вступити до університету, Пантелеймон не мав можливості цього зробити. У той час Куліш писав оповідання, але російською мовою.

У 1845 році він починає друкувати перші розділи свого роману «Чорна рада» в журналі «Современник».

Куліш був членом Кирило-Мефодіївського товариства, через що  його заарештували й доправили до санкт-петербурга, звідки його відправили на заслання в тулу. У 50-тих роках він повернувся до петербурга й продовжив писати, однак тоді він поки що не мав права друкуватися.

У 1857 році була видана «Граматка» Пантелеймона Куліша – перший україномовний буквар. Пантелеймон був автором «кулішівки» – першої фонетичної абетки української мови, яка лежить в основі сучасного українського правопису та мовлення.

Куліш також був плідним перекладачем – він був першим, хто перекладав Біблію українською мовою. Пантелеймон також займався видавничою діяльністю й був активним співробітником журналу «Основа».