- Книги
- Всі автори
- Шервуд Андерсон
Шервуд Андерсон
Американський письменник, що писав романи та коротку прозу.
Шервуд Андерсон (Sherwood Anderson, 1876–1941) — американський прозаїк, один із письменників, що змінили форму короткого оповідання у XX столітті. Його найвідоміші книжки — «Вайнсбурґ, Огайо» (Winesburg, Ohio) та «Тріумф яйця» (The Triumph of the Egg). Замість ефектної розв’язки Андерсона часто цікавить мить, коли звичайна людина намагається пояснити власну самотність, сором чи нездійснене бажання.
Від рекламної справи до прози
Андерсон народився в Камдені, штат Огайо. Підлітком він залишив школу, щоб допомагати родині, й змінив чимало занять. Після смерті матері переїхав до Чикаго, працював і відвідував вечірні заняття. Повернувшись із короткої військової служби, завершив навчання в підготовчій академії Віттенберґа. Далі його професійний шлях пролягав через рекламну справу, торгівлю та власний бізнес.
Після кризи 1912 року Андерсон знову оселився в Чикаго, писав рекламні тексти й увійшов до міського мистецького середовища. Перший роман Windy McPherson’s Son вийшов 1916 року. Проте найпродуктивнішою для нього стала коротка проза: опублікований 1919 року «Вайнсбурґ, Огайо» об’єднав окремі людські історії в портрет провінційної спільноти. Спільний простір і персонажі дозволили показати місто водночас зсередини різних доль.
У 1920-х роках Андерсон працював і з романною формою: вийшли Poor White, Many Marriages та Dark Laughter, а також автобіографічна A Story-Teller’s Tale. Під час подорожі до Парижа 1921 року він познайомився з Ґертрудою Стайн, вплив якої згодом визнавав. Літературні контакти поєднували його з молодшими письменниками: він допомагав на початку кар’єри Вільяму Фолкнеру та Ернесту Гемінґвею, хоча стосунки з наступним поколінням були складними.
«Тріумф яйця» і психологія повсякденного життя
Збірка «Тріумф яйця» з’явилася 1921 року, після «Вайнсбурґа». Її заголовний образ пов’язаний із суперечністю між наполегливим прагненням успіху й упертою непіддатливістю буденних речей. У коротких історіях Андерсон досліджує розчарування, родинні сподівання, сексуальність і залежність людини від того, як її бачать інші. Іронія в нього поєднується зі співчуттям, а незграбність поведінки може виявляти більше, ніж упевнена промова.
Його оповідання населяють мешканці містечок, ферм, пансіонів та інших непомітних просторів. Часто персонажам бракує мови, щоб передати найголовніше, і саме ця нездатність стає предметом оповіді. Збірки Horses and Men (1923) та Death in the Woods (1933) розширюють таку увагу до внутрішнього досвіду. Його робота з голосом і настроєм дозволяє побачити внутрішній конфлікт навіть у короткій побутовій сцені.
У другій половині 1920-х письменник облаштував у Вірджинії дім Ріпшин і придбав дві місцеві газети — Smyth County News та Marion Democrat. Він писав редакційні статті, особисті колонки й тексти від імені персонажа Бак Фівер; частину цієї журналістської роботи представлено в Hello Towns! 1929 року.
Вірджинія, праця і пізня публіцистика
Знайомство з Елеонор Копенгейвер, яка займалася питаннями промислової праці, посилило його увагу до соціальних умов американського Півдня. Вони одружилися 1933 року. Андерсон подорожував фабричними й шахтарськими містами Вірджинії, Каролін, Джорджії та Теннессі, досліджуючи становище робітників. Цей досвід увійшов до есеїстики та роману Beyond Desire. Пізніша проза розширила його давню тему людського відчуження до конкретних економічних обставин життя громад. Він помер у Панамі під час подорожі 8 березня 1941 року. Вплив Андерсона на американську прозу пов’язують передусім із увагою до прихованого життя звичайних людей та свободою оповідної форми; його досвід був важливим для наступних поколінь, зокрема для Гемінґвея та Фолкнера.