Світозар Гурбан-Ваянський

Світозар Гурбан-Ваянський (Svetozár Hurban-Vajanský) — словацький поет, прозаїк, критик, публіцист та політик. Світозар навчався в містечку Глбоке, після чого закінчив середню освіту в Цешині. Він також навчався в Обершютцені, Стендалі та Банській Бистриці. Впродовж 1867 — 1871 років Світозар навчався на правника в Пресбузі та Будапешті, після чого працював у різних юридичних конторах. Зрештою він відкрив власну контору в Скалиці. У 1878 році його було призвано до війська — Світозар брав участь в Австро-Угорській окупації Боснії та Герцеговини. У тих де 70-х він брав активну участь як політичний діяч Словацької національної партії й почав працювати в газеті «Народні новини». Світозара вважають за одного з реформаторів словацької поезії. Він є автором таких збірок, як «Татри й море», «З-під ярма» та «Вірші». Проза Світозара ж є надзвичайно різножанровою та охоплює різні теми, від суспільно-політичних до емоційних. Найвідомішими його творами є повісті «Лілія» та «Летючі тіні», а також романи «Суха гілка», «Корінь і пагони» та «Котлін». 

Наприкінці свого життя Світозар працював у журналах «Народні новини» та «Словацький погляд». Він помер у 1916 році.