- Книги
- Всі автори
- Тара М. Стрінгфеллоу
Тара М. Стрінгфеллоу
Тара М. Стрінгфеллоу — американська поетеса й письменниця. Найбільш відома завдяки роману «Мемфіс», що розповідає про життя кількох поколінь темношкірих жінок, в основі якого лежить історія боротьби за громадянські права.
Тара М. Стрінгфеллоу (Tara M. Stringfellow) — американська поетка й романістка з Мемфіса, авторка родинної саги «Мемфіс» та поетичної збірки Magic Enuff. У її письмі переплітаються досвід афроамериканських жінок, расова історія США, родинна пам’ять і мистецтво. Вона поєднує поетичну увагу до ритму й образу з багатоголосою прозовою оповіддю про кілька поколінь.
Від адвокатської роботи до поезії та роману
Стрінгфеллоу здобула ступінь бакалавра з англійської мови в Північно-Західному університеті, працювала адвокаткою. У вільний від юридичної роботи час писала сонети та верлібри, але прагнула зосередитися на літературі професійно. Повернулася до Northwestern на програму MFA з творчого письма й стала її першою випускницею, яка поєднала підготовку з поезії та прози.
Університетському виданню вона розповідала про роботу з Реджинальдом Гіббонсом та Едом Роберсоном. Особливо детально згадувала розбір кожного рядка віршів — практику, що допомагала точніше оцінювати власні тексти. Її поезія виходила в літературних журналах, серед яких Apogee, Jet Fuel Review та Minerva Rising. Теми раси, статі й класу вона пов’язувала із власним розумінням письма як способу протидіяти витісненню людського досвіду.
Перший роман Memphis вийшов 2022 року в Dial Press. Він став вибором книжкового клубу Read with Jenna, увійшов до довгого списку Women’s Prize for Fiction та короткого списку Waterstones Debut Fiction Prize. 2024 року авторка опублікувала поетичну збірку Magic Enuff, продовживши паралельну роботу у двох формах.
«Мемфіс»: три покоління родини й історія міста
У романі «Мемфіс» десятирічна Джоан, її мати й молодша сестра влітку 1995 року тікають від батькового насильства до родинного дому в Мемфісі. Будинок зберігає попередні історії: його спорудив дід Джоан у чорному кварталі Дуглас, а згодом він загинув від расистського самосуду. Тепер нове покоління повертається до місця, де безпека та болісна пам’ять існують поруч.
Оповідь охоплює близько сімдесяти років і переходить між голосами жінок родини та часовими пластами. Через це давня подія може отримати інше значення в розповіді наступної героїні. Місто не зводиться до географічного тла: квартал, сусідські зв’язки й музика формують повсякденне середовище, у якому живуть персонажі. Расове й домашнє насильство показані разом із турботою, працею та спробами створити інше майбутнє для дітей.
Для Джоан способом опрацювати пережите стає малювання. Вона пише портрети людей своєї громади й через їхні історії поступово розуміє власну родинну спадщину. Стрінгфеллоу розглядає успадкування не тільки як передачу травми: попередні покоління залишають також навички виживання, любов і право на творчість. «Мемфіс» представляє саме цей напрям її прози — інтимну сімейну історію, вписану в довгу історію афроамериканського Півдня.