Тата Лінту

Тата Лінту — українська письменниця, авторка фентезійного циклу «Не час для пророцтв». Його перша книжка — «Хранителі Корони», друга — «Ціна могутності». У центрі історії магиня води Ерін Тераїс, стародавня писемність і артефакт, за яким полюють різні сили. Письменниця поєднує пригодницьку мандрівку, суперництво за владу та стосунки між персонажами, змушеними покладатися одне на одного за непевних обставин.

Київ, філологічна освіта й перші рукописи

Лінту народилася та виросла в Києві. Закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка, де отримала диплом магістра філології з відзнакою. Працювала в різних організаціях — від редакції друкованого видання до студії розробки програмного забезпечення. У відкритій видавничій біографії вона розповідає про ранній інтерес до вигадування казок: історії записувала ще в дитячих блокнотах.

У п’ятнадцять років написала фентезійну повість «Влада магії». Її героїнею була сирота, яку голова Гільдії злодіїв виховував як майбутню наступницю. Дорослішаючи, дівчина залишала свого наставника й вирушала світом. Цей ранній рукопис важливий як етап роботи з жанром: уже тоді письменницю цікавили магічне середовище, особиста свобода та героїня в небезпечній системі залежностей.

До циклу «Не час для пророцтв» Лінту взялася наприкінці 2013 року. Робота тривала з перервами, і рукопис «Хранителів Корони» був завершений 2019-го. Наступного року авторка подала його на міжнародний конкурс «Крилатий Лев», де текст увійшов до «Величного списку». Це конкретний етап конкурсного відбору, який передував появі книжки у видавництві Nebo Booklab Publishing.

«Не час для пророцтв»: Ерін Тераїс і Правиця Чарівника

У «Хранителях Корони» світом поширюються чутки про Правицю Чарівника — річ, здатну творити дива й спричиняти катастрофи. Можливість отримати її цікавить можновладців, але не менше їх турбує перспектива, що артефактом заволодіє суперник. Тому експедиція від початку існує всередині боротьби за перевагу.

Ерін володіє водною стихією та вивчає письмо зниклої цивілізації тролів. Саме це знання приводить її до елітної організації Хранителів Корони. Коли загін потрапляє в пастку, героїня має врятувати відомості про артефакт і продовжити шлях із новими супутниками. Серед них — рейнджер із народу темних ельфів і магоінженери-найманці. Різні види магії, технічних умінь та культурного досвіду визначають можливості цієї групи.

«Ціна могутності» продовжує наслідки першої книжки. Ерін сподівається передати інформацію й залишити небезпечну гру, проте знання робить її мішенню. Доведеться знову вирушити в дорогу разом із Кєраном — темним ельфом і шаманом, чия поведінка викликає недовіру. Особисте зближення тут розгортається на тлі суперечливих рішень і потреби вижити.

Цикл слід читати послідовно: «Хранителі Корони» знайомлять із героїнею, світом та експедицією, а «Ціна могутності» розвиває вже відкриті таємниці й зміни союзів. Сила артефакту має політичний вимір, знання письма — практичну вагу, а вибір супутників безпосередньо впливає на долю Ерін. Так пригодницький сюжет тримається на конкретних уміннях героїв і наслідках їхніх домовленостей.