Торнтон Вайлдер

Торнтон Вайлдер — американський драматург, прозаїк і лавреат Пулітцерівської премії.

Вайлдер народився у штаті Вісконсин, хоч і більша частина його дитинства пройшла в Китаї, де його батько був генеральним консулом. 

П’єси Торнтон почав писати ще під час свого навчання в школі Течер, де він піддавався булінґу через свою інтелектуальність. У той період, коли його родина жила в Китаї, він відвідував школу в Яньтаї, але повернувся з родиною в 1912 році в Каліфорнію, де в Берклі закінчив середню школу. 

Під час Першої світової війни Уайлдер три місяці служив у Корпусі берегової артилерії армії США. Він також навчався в Оберлінському коледжі, перш ніж здобути ступінь бакалавра мистецтв у 1920 році в Єльському університеті. У 1926 році він здобув ступінь магістра з французької літератури в Принстонському університеті.

Після закінчення університету Вайлдер поїхав до Італії, аби вивчати італійську мову, а потім викладав французьку в Нью-Джерсі. Його перший роман «The Cabala» вийшов у 1926 році, а через рік — «The Bridge of San Luis Rey», який приніс йому славу та першу Пулітцерівську премію. Він є автором таких відомих романів, як «The Woman of Andros», «Heaven's My Destination», «The Eighth Day», «Ides of March», а також п’єс «The Trumpet Shall Sound», «And the Sea Shall Give Up Its Dead», «The Angel That Troubled the Waters», «Childhood», «Such Things Only Happen in Books» та багатьох інших.

Під час Другої світової війни Торнтон отримав звання підполковника розвідки ВПС США. Після війни він працював професором, але, хоч завжди й вважав себе передусім вчителем, ніколи не припиняв писати. Він навіть здобув Президентську медаль Свободи та Національну книжкову премію.

Торнтон володів чотирма мовами й займався перекладами. Він мав широке коло друзів і спілкувався переважно з представниками «втраченого покоління».

Помер Вайлдер від серцевої недостатності у віці 78 років.