- Книги
- Всі автори
- Трей Ґауді
Трей Ґауді
Трей Ґауді — американський телеведучий, юрист, колишній політик, прокурор штату та федеральний прокурор, який майже два десятиліття працював у системі кримінального правосуддя. Автор бестселера New York Times «Сила запитань. Як ефективно комунікувати та переконувати інших».
Усі книги автора ви можете придбати при замовленні на сайті Лабораторія: на суму від 500 грн ви отримаєте безкоштовну доставку, а також кешбек до 15%.
Трей Ґауді (Trey Gowdy) — американський юрист, колишній конгресмен і автор книжок про аргументацію, спілкування та суспільні відносини. Українською представлена «Сила запитань. Як ефективно комунікувати та переконувати інших», оригінальна назва — Doesn’t Hurt to Ask. Ґауді переносить досвід прокурорської роботи й політичних слухань у розмову про те, як визначити мету, зрозуміти аудиторію та послідовно підвести співрозмовника до оцінки аргументу.
Прокурорська робота й чотири терміни в Конгресі
До участі в національній політиці Ґауді працював федеральним прокурором у Південній Кароліні та окружним прокурором округів Спартанберґ і Черокі. Цей досвід пов’язаний із необхідністю досліджувати факти, ставити запитання й пояснювати справу людям, які мають ухвалити рішення. У книжці він використовує судову практику як джерело конкретних ситуацій, а не лише як загальну професійну рекомендацію.
Згодом Ґауді чотири терміни представляв Південну Кароліну в Конгресі США. Публічні слухання додали до його досвіду інший формат запитування: короткий час, складну аудиторію та політичну відповідальність. Після роботи в Конгресі він займався медійними проєктами. Його бібліографія включає також Unified, написану разом із сенатором Тімом Скоттом; її слід відрізняти від одноосібної книжки про силу запитань.
Як побудована «Сила запитань»
У «Силі запитань. Як ефективно комунікувати та переконувати інших» Ґауді пропонує починати не з ефектної фрази, а з визначення бажаного результату. Потрібно зрозуміти, кого саме переконуєш і яке рішення ця людина здатна прийняти. Його порівняння аудиторії з присяжними допомагає зберігати увагу до слухача, а не лише до власної впевненості.
Автор розглядає запитання як спосіб рухатися від спільно встановленого факту до наступного кроку. У цьому підході важливе місце має підготовка: без знання матеріалу сама форма запитання не забезпечує переконливості. Практичні ситуації виходять за межі суду — розмова з керівником, захист ідеї або обговорення важливого рішення в родині.
Ґауді повертається й до власних помилок під час першого процесу у справі про вбивство. Видавничий опис також зазначає приклади його запитань Джеймсу Комі та Гілларі Клінтон. Це політично й професійно конкретний матеріал, тому техніку варто відокремлювати від автоматичного схвалення позиції автора в кожній із цих ситуацій.
Книжка поєднує особисті історії, розбір випадків і поради. Її центральна ідея полягає у можливості створити для співрозмовника послідовність міркування замість того, щоб просто повторити готовий висновок. Водночас судова, політична й приватна розмови мають різні цілі та правила. Найпредметніша частина досвіду Ґауді — те, як він визначає межі завдання, добирає факти та перевіряє, чи справді його почули.