Варвара Чередниченко

Варвара Чередниченко — українська письменниця та педагогиня. Була працівницею Полтавського педагогічного інституту, де викладала літературу. Написала п'ятнадцять книжок, переважно для дітей і юнацтва, які вийшли другом в 1920-х. Авторка епічного твору «Фастів», незавершеного роману «Молодість Григорія Сковороди», а також повісті «В Картезіанському монастирі», де розкриває нетривалі, але яскраві стосунки Фредеріка Шопена і Жорж Санд. Займалася перекладами з грузинської та осетинської мов. Впорядкувала першу збірку творів Архипа Тесленка. Членкиня літературної організації «Плуг». Протягом десяти років разом із чоловіком мешкала в Південній Осетії. У 1938 році повернулася до Києва, жила в будинку Роліт. ЦК КП(б)У піддало письменницю нищівній критиці за «ідеологічні помилки», за що каятися вона відмовилася. Останніми роками тяжко хворіла, померла Варвара Чередниченко 22 квітня 1949 року, похована на Байковому кладовищі.