Василь Голобородько

Василь Іванович Голобородько — український поет із Луганщини, представник Київської школи поезії. У «Летючому віконці», «Зеленому дні» й пізніших збірках він працює з вільним віршем і мовою фольклору. Знайомий предмет або дія в його тексті може стати початком метаморфози. Так звичайний двір, дерево чи птах відкриваються з погляду, до якого читач не встиг звикнути.

Заборонене «Летюче віконце» і шлях Василя Голобородька до читача

Голобородько народився 1945 року в Андріанополі на Луганщині. Перші добірки почав друкувати 1963 року, згодом навчався в Київському університеті та Донецькому педагогічному інституті. Його дебютне «Летюче віконце» підготували до друку в Києві, але набір знищили. Український ПЕН пов’язує це з відмовою поета співпрацювати з радянськими органами держбезпеки. Книжка побачила світ 1970 року за кордоном. В Україні його тексти не публікували від 1969-го до 1986 року.

Попри перерву у внутрішніх публікаціях, вірші виходили в перекладах. 1983 року в Югославії видали антологію світової поезії, назва якої поєднувала імена Рабіндраната Тагора та Голобородька. В Україні збірка «Зелен день» вийшла 1988 року, за нею з’явилися «Ікар на метеликових крилах» та «Калина об Різдві». У 1994 році поет здобув Шевченківську премію.

Фольклор і вільний вірш у «Яблуці добрих вістей»

У «Яблуці добрих вістей» зібрано вибрані тексти майже з усіх збірок Голобородька. Вільний вірш дозволяє йому змінювати довжину рядка разом із ходом спостереження. Народна назва рослини, птаха чи звичаю може впливати на весь образ. Наприклад, у назві «Ікар на метеликових крилах» відомий міф переходить у зовсім інший масштаб, а «Слова у вишиваних сорочках» переносять ознаку людського одягу на саму мову.

Вибране підходить для читання за мотивами. Можна порівнювати, як поет пише про рослини й птахів у текстах різних років, або стежити за тим, як побутова фраза поступово змінює значення. Поруч із віршами його інтерес до фольклору можна побачити і в окремих працях про українські казки та назви птахів. 2002 року вийшла його праця «Українські птахи в українському краєвиді». У поезії подібний матеріал стає частиною інтонації та образу.