Вернер фон Гейденстам

Вернер фон Гейденстам (Verner von Heidenstam) — шведський письменник, член Шведської академії та лавреат Нобелівської премії з літератури. Вернер здобув освіту в стокгольмській школі, а потім вивчав живопис у Стокгольмській академії, яку згодом полишив через погане здоров’я. Тоді Вернер почав багато мандрувати й враження від цих подорожей він втілив у своїй першій збірці поезій «Пілігримство й мандрівні роки», яка вийшла в 1888 році. Він був автором як коротких прозових творів, так і романів чи повістей. Найвідомішими його творами є збірки новел «Карл XII та його вояки», «Святий Юрій і змій», роман «Проща святої Бірґітти» та «Дерево Фолькунгів» та багато інших. 

У 1912 році Гейденстама було обрано до Шведської академії, а 1916 році йому було присуджено Нобелівську премію. Наприкінці свого життя Вернер працював над мемуарами, які називалися «Коли цвіли каштани», які вийшли посмертно в 1941 році. Помер Гейденстам у 1940 році у віці 80 років.