Вільям Фолкнер

Вільям Фолкнер (1897–1962) — американський письменник-модерніст, лауреат Нобелівської премії з літератури за 1949 рік, автор романів «Галас і шаленство», «В свою останню годину» та «Авесаломе, Авесаломе!». Письменник надавав різним персонажам право розповісти про ту саму подію, і в проміжку між їхніми версіями читач міг побачити те, чого ніхто з оповідачів не розумів цілком.

Як Фолкнер створив свій літературний Південь

Фолкнер народився в Нью-Олбані й виріс в Оксфорді, штат Міссісіпі. У молодості писав вірші, працював на університетській пошті та певний час жив у Новому Орлеані, де спілкувався з письменником Шервудом Андерсоном. Його перший роман Soldiers’ Pay вийшов 1926 року й розповідав про повернення ветерана Першої світової війни. Згодом Фолкнер переніс дію багатьох творів до вигаданого округу Йокнапатофа, у якому можна впізнати географію, соціальні відносини та місцеве мовлення північного Міссісіпі.

Родини цього округу переходять із книжки в книжку, а приватні історії зберігають пам’ять про рабство, Громадянську війну й тривалу расову нерівність. У «Галасі й шаленстві» занепад родини Компсонів відкривається з кількох перспектив, і час у свідомості персонажів рухається нерівномірно. В «Авесаломе, Авесаломе!» оповідачі по черзі складають версії минулого Томаса Сатпена. Їхні голоси показують, як родинна легенда залежить від того, хто її успадкував і що намагається пояснити. Нобелівську премію, присуджену за 1949 рік, письменник отримав у 1950-му.

П’ятнадцять голосів у романі «В свою останню годину»

У книгарні «Лабораторія» представлено українське видання «В свою останню годину». Оригінальний роман As I Lay Dying вийшов 1930 року. Після смерті Адді Бандрен її чоловік і п’ятеро дітей везуть труну до Джефферсона, виконуючи її останню волю. Той самий шлях має для кожного власне значення, а звичайна перешкода в дорозі в одній розповіді може стати катастрофою, в іншій — нагодою досягнути потаємної мети.

Фолкнер розділив роман на 59 коротких частин і розподілив їх між п’ятнадцятьма оповідачами. У кожного своя лексика й своя міра відвертості. Проста фабула дає читачеві орієнтир навіть тоді, коли голоси стають суперечливими або події набувають чорногумористичного характеру. З цього роману зручно почати знайомство з Фолкнером, якщо хочеться побачити, як його літературний експеримент працює всередині виразного сюжету.