Вісенте Бласко Ібаньєс

Вісенте Бласко Ібаньєс (1867–1928) — іспанський письменник, журналіст і політик, автор «Хатини», «Крові й піску», «Непроханого гостя» та «Чотирьох вершників Апокаліпсиса». Його соціальна проза починається з конкретного місця, де людей розділяють гроші, праця та влада. З валенсійських сіл і промислового Більбао цей спосіб письма переходить до історії родини, розділеної Першою світовою війною.

Валенсія, республіканська преса й натуралізм

Бласко Ібаньєс народився у Валенсії та вивчав право. У 1894 році заснував газету El Pueblo, пов’язану з його республіканською діяльністю, і згодом був депутатом іспанського парламенту. Політична робота й конфлікти з владою не витіснили літератури. У ранніх валенсійських романах він уважно описував землю, промисли та відносини між сусідами. У «Хатині» родина орендарів стикається з ворожістю громади через минуле ділянки, яку вона взялася обробляти. В «Очере́ті й багні» місцем дії стає Альбуфера, де можливості родини визначаються життям біля водойми та змінами довколишнього господарства.

У «Крові й піску» натуралістична увага до середовища переходить до світу кориди. Кар’єра тореадора дає змогу показати, як публіка винагороджує людину за ризик і як швидко змінюється її ставлення. Бласко Ібаньєс також жив в Аргентині та у Франції. Під час Першої світової війни у Франції він написав роман, який здобув велику міжнародну аудиторію й був екранізований у 1921 році.

Більбао і Перша світова війна в романах українською

У книгарні «Лабораторія» «Непроханий гість» дає почати із соціального роману. Лікар Луїс Аресті спостерігає життя промислового Більбао, де шахтарі, власники підприємств і релігійні інституції мають нерівний доступ до впливу. Конфлікт можна побачити в конкретних обставинах праці, добробуту й можливості допомогти людині, яка залежить від чужих рішень.

У «Чотирьох вершниках Апокаліпсиса» масштаб ширший. Нащадки родини, що збагатилася в Аргентині, опиняються по різні боки війни в Європі. Їхня спільна історія дозволяє авторові показати, як національна належність змінює стосунки між людьми, які виросли поруч. «Непроханий гість» буде ближчим читачеві, якого цікавить індустріальна Іспанія, а «Чотири вершники» — тому, хто хоче побачити початок світової війни через зміни в одній родині.