Додаток для аудіо та електронних книг Librarius - icon
App Store - icon Google Play - icon
Обране
Вхід
0 Кошик 0,00 грн
Обране
Вхід
0 Кошик 0,00 грн
Увага! Наразі терміни відправки замовлень можуть бути довшими, ніж зазвичай.

Віталій Огієнко

4.0
Віталій Огієнко

Автор книжки «Голодомор. Історія неусвідомленої травми» та статей на історичну тематику. Кандидат історичних наук, науковий співробітник Музею української діаспори та редактор.

Віталій Огієнко — український історик, кандидат історичних наук, редактор і автор книжки «Голодомор. Історія неусвідомленої травми». Він досліджує радянські репресії та способи, якими досвід катастрофи зберігається в родинах і суспільстві. Його робота зі свідченнями показує, що важливо з’ясувати і перебіг подій, і те, за яких обставин люди змогли про них розповісти.

Від дослідження тоталітарних режимів до роботи зі свідченням

Понад десять років Огієнко працював у відділі досліджень тоталітарних режимів Українського інституту національної пам’яті. Згодом став старшим науковим співробітником Музею української діаспори. В історичних статтях він звертався до поняття культурної травми, щоб пояснити, як наслідки масового насильства можуть бути помітні в публічній пам’яті навіть через десятиліття. Тут питання про те, що пам’ятає окрема родина, переходить у питання про доступ до архівів, можливість публікувати свідчення та суспільне визнання злочину.

Окремий напрям його роботи — історичне редагування. Огієнко редагував книжку The Holodomor and the Origins of the Soviet Man. Reading the Testimony of Anastasia Lysyvets, яка вийшла 2022 року в Німеччині. У центрі видання — свідчення Анастасії Лисивець. Поряд із ним дослідники ставлять питання про радянське суспільство, досвід виживання та пам’ять про голод. Такий формат дозволяє зберегти голос конкретної людини й водночас пояснити, як її розповідь читають у ширшому контексті.

Історія подій і пам’ять у книжці Огієнка

У книгарні «Лабораторія» представлено «Голодомор. Історія неусвідомленої травми». Огієнко розглядає політику радянської влади, динаміку Голодомору 1932–1933 років і його тривалі наслідки. У першій площині його цікавлять рішення, виконавці та обставини, за яких голод став знаряддям насильства. В іншій — способи, якими пережите залишалося в родинній пам’яті, коли відкрито говорити про нього було небезпечно.

Огієнко поєднує історичний виклад із розмовою про те, як суспільство називає й осмислює наслідки злочину. Цей підхід підійде читачам, які хочуть побачити зв’язок між документальною історією Голодомору та історією його пам’яті. Особисті свідчення у такому читанні дають знання про досвід людей, а адміністративні джерела допомагають відновити рішення, яких ці люди могли не бачити.

Лабораторія доставить безкоштовно замовленнявід 999 грн Новою поштоюі від 500 грн Укрпоштою