Beagle

Як заснували видавництво Beagle («Бігль»)

Ірина Кирста заснувала Beagle, щоб шукати твори, яких бракує в українських перекладах, і давати місце новій українській прозі. Видавничий дім зареєстрували в листопаді 2024 року, а публічний запуск відбувся в березні 2026-го. Назву пов’язали з образом бігля, який бере слід і веде до знахідки. Перш ніж скласти програму, команда сформулювала гіпотези про потреби читачів і замовила глибинні інтерв’ю. Зібрані відповіді допомогли виробити редакційну стратегію. Такий початок пояснює, чому в одному видавничому плані опинилися літературні романи, суспільний нонфікшн і українські дебюти.

Під час публічного запуску в березні 2026 року Кирста розповіла, що видавництво придбало права на переклад чотирьох книжок Марґарет Етвуд. Спершу команда представила плани щодо «Оповіді Служниці» й «Заповітів», двох романів про Ґілеад. Також анонсувала переклади Alias Grace і мемуарів Book of Lives. Дилогія дала перекладному списку впізнавану точку відліку, а інші твори в планах показали намір знайомити читачів із ширшою роботою Етвуд. У редакційній команді Beagle працює головна редакторка Жанна Капшук, яка раніше була випусковою редакторкою у видавництві «Зелений пес». Під час запуску вона пояснила, що для добору творів та підготовки додаткових матеріалів до окремих книжок команда залучає фахівців, освітян і активістів.

Першою виданою книжкою став український роман «Вибір Елоїз» Олени Мулик, про вихід якого повідомили в травні 2026 року. Він відкрив серію «Свій берег» для сучасної прози українських авторів. Поруч із переговорами за права та підготовкою перекладів команда розвивала напрям, у якому працює з автором оригіналу. Це два різні редакційні процеси й дві точки входу до каталогу.

Українська проза, перекладні романи й документальні книжки

У планах і виданнях Beagle перекладна проза має кілька різних масштабів. «Оповідь Служниці» та «Заповіти» складають історію одного вигаданого режиму, до якого можна повертатися з різних точок зору. «Сни і поїзди» Деніса Джонсона зосереджуються на житті однієї людини на тлі змін американського Заходу. Документальна лінія теж дає різний досвід читання. «Як ми їмо» пояснює звички споживання їжі через історію та культуру, а «Недбалі люди» спираються на свідчення людини, яка працювала у Facebook. За цими відмінностями можна шукати потрібний тип оповіді, від зосередженого роману до мемуарів і тематичного дослідження.

З яких книжок Beagle почати в «Лабораторії»

В «Оповіді Служниці» Марґарет Етвуд жінка розповідає про життя в режимі, який підпорядковує її тіло й обмежує право говорити від власного імені. Це антиутопія для читачів, яким цікаво, як репресивні правила виявляються в побутових розмовах і спогадах.

У «Виборі Елоїз» Олени Мулик двадцятирічна героїня залишається в Німеччині після поїздки до Альп. Нове життя чергується зі спогадами про дитинство у Львові. Якщо цікавить сучасна українська проза про дорослішання, книжка дає змогу простежити, як родинний досвід впливає на рішення, прийняті далеко від дому.

«Недбалі люди» Сари Вінн-Вільямс — мемуари про роботу у Facebook. Авторка описує внутрішні рішення з позиції колишньої співробітниці й розповідає, як зростання компанії змінило її погляд на роботу. Книжка підійде тим, хто цікавиться корпоративною культурою та впливом цифрових платформ.