тропи:
?старшокласники;
?від друзів до закоханих;
?він закохується перший;
?знайдена сім'я.
тригери: втрата близької людини.
мої враження: прочитавши анотацію, може здатися, що це чергова історія про школярів та їхні стосунки в старших класах, і начебто нічого особливого в ній не буде. Але це враження зникає буквально після кількох сторінок.
Початок книги доволі повільний: герої знайомляться, спілкуються, відкривають один одного, знаходять друзів і лише поступово між ними зароджуються стосунки. І хоча перша половина роману виглядає досить спокійною, читати її було цікаво. Авторка прекрасно знайомить нас із всесвітом Академії Данбридж, і це згодиться далі, адже серія складається з чотирьох книг
Друга половина - зовсім інша історія. Тут без серветок не обійтися. Авторка порушує серйозну, тригерну тему, яка дуже мене зачепила. Тому раджу обов’язково ознайомитися з попередженнями перед читанням.
Не дивлячись на драму і трагедію, ця книга залишила по собі теплий слід. Вона не тільки про кохання двох старшокласників, а й про родину, дружбу, взаєморозуміння та повагу. Вона нагадує, наскільки важливо цінувати те, що ми маємо зараз, і кожну прожиту мить - особливо в нашій реальності.
Окремо хочу відзначити видання: книжка дуже гарна візуально, приємний папір, зручний шрифт і якісне оформлення. Читати її було комфортно в усіх сенсах.
Ця історія зачепила мене до глибини душі.
Видавництво readberry
Емоційний підлітковий любовний роман у атмосфері dark academia пронизаний таємницями минулого, що гарно пасує до осіннього вечора.
Сюжет розповідає про життя учнів школи-інтернату у Шотландії. Головні герої Емма та Генрі.
Вона прибула з Німеччини за програмою обміну і її головна мета знайти свого батька-музиканта, що залишив родину коли дівчина була дитиною.
Він староста школи, з високими моральними якостями та непереборним бажанням стати у майбутньому вчителем.
Не дивлячись на те що обидва герої мали свої цілі, романтичні почуття між ними змішали усі карти.
Читач спостерігає за розвитком відносин між персонажами, занурюючись у їх юні емоції та переживання.
У творі підіймаються теми дружби, сімейних секретів, зради, втрати та другого шансу.
Історія ведеться від обох героїв, написано легко та наївно й точно має сподобатись поціновувачам затишних молодіжних романів.
Моя оцінка 7,7/10
Я рада що в цій книзі не було звичних кліше про багатих діток , які випендрюються. Загалом тут всі адекватні , звичайно не без своїх приколів , як у всіх підлітків . Але загалом це було дуже комфортно , не бісяче, жодного разу я не закотила очі . Дуже тепла і мила історія , я б навіть сказала , що герої аж занадто розумні і «свідомі», як на свій вік . Прям відпочила з цією книгою . Я б сказала , шо книга і для дорослих і для підлітків , в ній немає аж чогось такого 18+, як в інших подібних книгах цього жанру . Цікава і атмосферна книга
Сюжет романтичної лінії виявився трошки неочікуваним, частіше зустрічаються поганці, а не такі лапочки як Генрі. Його відносини з дівчиною Грейс, здавались такими милими, але він втратив інтерес, втомився від контролю.
А ще мені сподобалась сама атмосфера замку, легка загадковість з полем для регбі, невеликим селищем, закритий доступ до цивілізації. Герої були цікавими, не тільки Генрі та Грейс, а ще друзі що їх оточували та вчителі. Одна подобались а інші ні.
Відносини такий собі *слоубьорн* , також була і драма, і втрати, певні негаразди. Книга читалась легко, хоч моментами і дуже повільно все йшло, але не менш цікаво. Книга сподобається як підліткам так і дорослим, тому що вона цікава, а ще затишна та комфортна.
Фінал завершився чудово та логічно як для підліткової книги, історія мені сподобалась, а герої стали близькими.
Її мама все життя спонукала, але не вмовляла, доньку поїхати навчатися сюди, адже сама провела тут найкращі шкільні роки.
І от всі зорі зійшлися - Емма їде до Академії Данбридж навчатися в 11 класі.
Тільки в неї плани значно грандіозніші - вона хоче знайти батька, який покинув їх з мамою, коли Емма була маленькою, і після того не виходив на звʼязок.
Ще в аеропорту, Емма випадково зіштовхується зі своїм майбутнім однокласником, який теж запізнюєтся на рейс.
Ні він, ні вона, ще не знають, що це була доленосна зустріч для обох.
Як тільки на горизонті замаячила Академія Данбридж - моя внутрішня дитина трішки пискнула від захвату, бо все, що я могла бачити перед собою - це Гоґвортс.
Це школа-замок з конусоподібними баштами, озеро, поле для квідичу (окей для регбі), маленьке селище, що видніється на обрії (ну чим не Хогсмід).
Директорка, від якої так і віє мудрістю Дамблдора.
Один професор, який люто ненавидить батьків Емми, і відповідно і її.
Емма для мене була уособленням Джінні - вона спортивна, сильна, витривала, розумна, з нею хочеться дружити.
Генрі - стовідсотковий Гаррі - не дуже спортивний, не дуже розумний, він просто Генрі і всі його люблять.
На цьому, звісно, всі схожості закінчилися.
Бо це зовсім інша історія.
І мені вона дуже сподобалася.
Мені дуже зайшли всі ті меседжи, які авторка вплітала в думки і розмови персонажів.
Дуже раджу поринути в цю дорослу шкільну драму, доки ще не закінчився вересень.
Бо, скільки б років нам не було, а 1-го вересня ми подумки все ще йдемо в школу ?.
А ще це дуже спортивний роман. Такий спортивний, що я сама ніби на тих пробіжках була, і замахалася вусмерть.