Апокриф. Чотири розмови про Лесю Українку

«Апокриф. Чотири розмови про Лесю Українку» — видання її творів на євангельські й ранньохристиянські теми, доповнене діалогами Оксани Забужко і Блаженнішого Святослава Шевчука. Забужко читає їх як письменниця й дослідниця творчості Лесі Українки, а Шевчук залучає богословський контекст. Поруч із розмовами надруковано тексти, до яких вони звертаються. Завдяки цьому читач може зіставити прочитання співрозмовників із мовою самих драм, поеми й листа.

Твори Лесі Українки, які ввійшли до «Апокрифа»

У книжці є «Одержима», «Руфін і Прісцілла», «На полі крові», «Йоганна, жінка Хусова» й «Адвокат Мартіан». До них додано лист Лесі Українки до Агатангела Кримського та поему «Що дасть нам силу?». Саме останній текст письменниця означила в підзаголовку як апокриф, і його жанрове позначення стало назвою видання. Читач отримує кілька способів побачити, як вона звертається до християнських джерел. У драмі ідеї можуть зіткнутися в словах персонажів, тоді як лист відкриває її власні запитання до християнства в розмові з конкретним адресатом.

Окремі тексти можна читати за темою, а тоді повертатися до місця в діалозі, де Забужко й Шевчук розбирають відповідний образ. Наприклад, поема «Що дасть нам силу?» повертає до євангельської історії через людей, пов’язаних із хрестом, зокрема Симона Киринейського. Значення мають їхні рішення й те, як Українка переносить увагу на людину, яка опиняється поруч зі знайомою подією. Під час розмови Шевчук зупиняється й на теслі, який зробив хрести та зневірився у своїй роботі. Цей епізод веде до питання, звідки героїна чи герой беруть силу після втрати впевненості.

Чотири розмови Забужко й Святослава Шевчука

Один із прикладів спільного читання стосується «Адвоката Мартіана». Шевчук звертає увагу на зв’язок імені героя зі словом, яке означає мученика. Забужко зіставляє це з чернетковою назвою твору «Мученики». Тут інтерпретація слова й знання про роботу над текстом підтримують одне одного. В інших місцях співрозмовники можуть зупинятися на різних деталях. Для читача це можливість бачити саму ходу розмови, коли значення виникає з питання, відповіді та повернення до конкретного місця в драмі.

Видання підійде тим, хто хоче читати Лесю Українку разом із коментарем про біблійні сюжети, раннє християнство й моральний вибір її персонажів. Можна починати з діалогів або спершу перечитати відповідні твори. Якщо цікавить ширший погляд Забужко на біографію, драматургію та культурне оточення письменниці, його розгорнуто в книжці «Notre Dame d’Ukraine. Українка в конфлікті міфологій».