Особливо стосунки головних героїв із батьками, батьків між собою та іншими батьками, здається, що так не буває (в хорошому сенсі). І в цьому здоровому спілкуванні хотілося бути, відчути емоційне тепло. "І батька я люблю за те, як дбайливо він добирає слова. Я раптом розумію, що мій батько - дбайлива людина. Дбайливо підшуковувати слова й дбайливо ставитися до інших - це рідкісна й прекрасна риса."
Також ця історія про дружбу, про дорослішання, про доволі складні виклики, і, зрештою про кохання. "Тоді для мене мав значення лише голос Данте. Такий справжній і живий. І я теж почувався справжнім і живим. До нашого знайомства я вважав, що спілкуватися з людьми - найгірша каторга. Але в товаристві Данте мені починало здаватися, що розмовляти, жити й відчувати - це цілком природно. Адже в моєму світі все було навпаки."
Ця історія про допомогу , підтримку, повагу, чуттєвість, ніжність, прислухання для себе, контакт із собою. "Чесно, я люблю цю собаку. Коли сидиш у своєму пікапі з улюбленою собакою і пивом, життя здається не таким уже й поганим." "Я обожнюю цю собачу безпосередність, чистоту їхньої любові. Собаки не вміють приховувати почуття. Та їм це й не треба. Вони просто живуть. Собака є собака. Їхнє життя таке просте й досконале, що мене аж заздрість бере."
Я смакувала і насолоджувалася цією книгою. Також знаю, що в автора є продовження, тож дуже б хотілося знову зустрітися з головними героями Арістотелем Мендоса і Данте Кінтана.
❕Але для мене ця книга стала глибокою навіть не через щемлячу історію шляху дорослішання хлопців, а через лінію спілкування батьки-діти.
Хоча наче троп батьківства в книзі був не основним, він протягнут через усю книгу. І дуже важливі нотки в душі чипає ця тема. Хоч це і художня книга, чипляє за живе важливість спілкування з дітьми. Важливість казати словами через рот, важливість сприймання дітей не як дітей, а як людей. І через усі 350 сторінок це дуже відчувається.
Чому ж мені складно рекомендувати: для мене книга написана дивно. Читати не дуже легко з поняття фізики. Дуже короткі речення із 1-2 слів, і абзац може складатись з 5-6 таких речень. Наче «порубані» абзаци.. Через це я переодично губила суть, і верталась на попередні сторінки.
Але сюжет книги просто на 100 зі 100. Я б рекомендувала до прочитання починаючи десь з 15-16 річного віку. Хоча книга вважається 18+, відвертих сцен там немає (але подекуди використовуються лайливі слова, відверті назви статевих органів і згадки про алкоголь/наркотики).
В цій книзі є тема квір-стосунків, але як такого розвитку відносин між головними героями тут майже немає: тут більше про дружбу, дорослішання, про пошук власної ідентичності, про школу і стосунки з батьками, про те, що треба говорити про свої проблеми і відчуття. Англійською вийшла друга частина цієї книги, можливо в ній буде про розвиток стосунків між головними героями. До речі, в 2022 році вийшов фільм по першій книзі. Події книги відбувається в 1987 році, тому тут є моменти гомофобії від інших персонажів книги (про що автор попереджає на початку).
Як такий сюжет тут не сильно захоплюючий, більше уваги приділяється психологізму головних героїв, також тут доволі влучні і смішні діалоги. Ця книга - точно не “Червоний, білий і королівський синій”, тут більше про внутрішній стан головних героїв, дорослішання і пошук себе.