Арістотель і Данте розкривають таємниці всесвіту

Це історія дорослішання двох хлопців - Данте і Арістотеля (так, це їх реальні імена). Вони обоє мексиканського походження, але вони різні: Арі - невпевнений і замкнений в собі, у нього немає друзів, його мати вчителька, а батько пройшов в'єтнамську війну, але не хочу розповідати про це, а його старший брат сидить в тюрьмі, але в його сім'ї про це не говорять. Данте - впевнений у собі, вільно висловлює свої думки, а його батько - професор англійської філології і пише книжку.

В цій книзі є тема квір-стосунків, але як такого розвитку відносин між головними героями тут майже немає: тут більше про дружбу, дорослішання, про пошук власної ідентичності, про школу і стосунки з батьками, про те, що треба говорити про свої проблеми і відчуття. Англійською вийшла друга частина цієї книги, можливо в ній буде про розвиток стосунків між головними героями. До речі, в 2022 році вийшов фільм по першій книзі. Події книги відбувається в 1987 році, тому тут є моменти гомофобії від інших персонажів книги (про що автор попереджає на початку).

Як такий сюжет тут не сильно захоплюючий, більше уваги приділяється психологізму головних героїв, також тут доволі влучні і смішні діалоги. Ця книга - точно не “Червоний, білий і королівський синій”, тут більше про внутрішній стан головних героїв, дорослішання і пошук себе.

Це моя перша книга від видавництва "Артбукс" і зовні вона неймовірна. Єдине, що не сподобалося – досить великий шрифт. Через це і той факт, що «Арістотель і Данте розкривають таємниці всесвіту» – young adult роман, вона читалася швидко і легко. Я вважаю, що це must have для підлітків років з тринадцяти, оскільки показує те, що притаманно більшості людей – заперечення себе і власних почуттів. Загалом історія про взаємодію підлітків з батьками, про внутрішнішній світ обох, про проблеми, які можуть виникнути на цьому етапі життя, та про становлення себе як особистості, відкриття у собі вміння дружити та кохати. Для мене вісімнадцятирічної вона не стала чимось новим, до того ж часто хотілося, аби головних героїв відобразили глибше, аби розкриття Арістотелем своєї любові до найкращого друга було більш чуттєвим, тобто емоційним. Та, з іншого боку, це дало певне уявлення про тих, хто не говорить про те, що у них всередині, хто ховається від усіх, проте діями суперечить навіть самому собі, про інстинкти й думки, які не перетворилися у факт: "я його кохаю", але зобразили це. Дуже сподобався Данте – він теж зіткнувся з новим собою, та, на відміну від Арістотеля, заявляв про себе. Юнак боявся розповісти про орієнтацію батькам, втратити їх любов, та все ж необхідність бути собою перевищила інше – він не дав страху оволодіти собою, не замкнувся і не втік від кулаків, хоча це й завдало йому болю, але він не соромився власної суті. Книга також і про батьків, які люблять своїх дітей та приймають їх, що й має бути таким, але не завжди представники ЛГБТК(ІА+) отримують це, про що побічно згадано на історії двох лесбійок.