Атлант розправив плечі. Частина перша. Несуперечність

Віце-президент Даґі Таґґарт великої залізничної компанії, в не легкий час, намагається врятувати сімейну справу. Однак низки законів, які приймає країна і суспільство все дуже ускладнюють, але Даґґі сильна жінка і так просто не здається. Головна героїня йде в ногу з прогресом і проти всіх та строїть залізничну лінію з дуже прогресивного металу, який відкрив чоловік, якого вона кохає вже близько двох років.

В цій книзі є все - бізнес, сила, розум, кохання…як на мене, в творі можна побачити справжню силу жінки, яка може все заради свого успіху і щастя.

Історія продовжується тим, що Даґнінамвгається знайти винахідника електричного двигуна та стає коханкою Генка Ріадена. Вони разом боряться із владою, яка намагається привласнити будь-який бізнес собі, зламуючи сильних бізнесменів, які потім десь зникають.

В історії знову з’являється Франциско (перша любов головної героїні), який аж ніяк не дбає про свій бізнес та отримує позаочі від його знайомих титул жахливого гультія.

В минулому Франциско зробив дуже боляче Даґні, але будучи сильною, вона вилетіла ще вище дякуючи тій болі, яку він їй завдав. З іншого боку, поряд з героїнею одружений чоловік, який готовий на все заради неї…така собі «перспективна» ситуація.

З однієї сторони книга захоплює силою жінки, яка ховається в кожній із нас, але з іншої сторони, чогось мені весь час бракувало, було нудновато моментами.

Отримав, дуже класно пакуєте , був приємно вражений, дякую

«Атлант розправив плечі» є досить суперечливою книгою. Хтось каже, що це найгірша книга Айн Ренд, а хтось захоплюється. Я належу скоріше до других. Саме з цієї книги я розпочала знайомство з авторкою і мені дуже сподобались її тексти. «Атлант розправив плечі» - це трилогія, але саме перша частина мені сподобалась найбільше.
Ця книга поступово підводить читача до філософської ідеї Айн Ренд - обʼєктивзіму. Текст підштовхує до таких висновків, що найважливішим для людини є прагнення особистого щастя і самореалізації, а соціум має поважати індивіда, а не «придушувати» його. І саме з такого «придушування» індивідуального і починається книга. Суспільство постає проти великих промисловців, не розуміючи, що цим самим вони здатні нашкодити загальному благу. Люди, які зробили вагомий внесок в розвиток науки, культури, промисловсива і т.ін. починають зникати, таким чином, висловлюючи протест суспільству, яке чинить на них несправедливий тиск.

Мені сподобалась ця книга стилем написання. Текст здатен занурити читача в свою атмосферу, а до персонажів викликає щире зацікавлення. Також, мені імпонує ідея, що люди, які вмілі у своїй справі заслуговують на підтримку оточення, а не на придушення їх умінь.

Звісно, загалом, філософія Айн Ренд не досконалі, і це можна прослідкувати в цій трилогії, але загалом книга цікава і має непогані ідеї.