Аутсайдер

Ця книга, це сукупність жанрів, трохи детективу, трилеру, містики.. Все це автор вміло поєднує в своїй книзі, розповідаючи нам досить химерну і певно трохи моторошну історію, якщо ви вразливі до містики.

Мені було цікаво, дійсно цікаво, оскільки ця історія була гарно побудована, цікава, непередбачувана. А містиці у ній навіть хотілося вірити.

У місті сталося жостоке вбивство хлопчика, тіло було жахливо понівечене. І все вказувало чітко на спортивного тренера, усі свідчення, відбитки пальців і навіть днк. І тут ми бачимо на що здатні люди у своїй первісній люті, в момент коли перед ними можливий вбивця, навіть якщо це ще не доведено. І це буде жахливо, але справедливо.

Ми бачимо як руйнується сім'я як і жертви так і можливого вбивці.

Але все так гладко, що викликає підозру, і ті у кого є ще крапля здорового глузду, беруться за розслідування, і воно буде вражаюче.

Нереальні факти, коли вбивцю бачили в двох місцях одночасно, і це не єдиний такий випадок у абсолютно різних містах. Історія що бере початок з давніх часів певно. Містика в яку можливо повірити, Ель Кукуй, історія та легенди що ходять в багатьох різних народах.

І чи здатні прості люди вполювати монстра, котрий чинить такі страшні вбивства, а одним дотиком може викликати страшну хворобу.

Це було цікаве розслідування від якого неможливо було відірватися. Але поряд із монстром автор відкриває, знову ж таки, чорне людське нутро, коли злу досить легко посилитися в місті і спонукати людей до жахливих речей без особливих старань.

Усе, що я знала про цю книгу, це те, що до того як її читати, потрібно прочитати трилогію "Містер Мерседес". От я трилогію прочитала, і взялася за "Аутсайдера".
І там був лише один момент, який спойлерив трилогію, і то він і так був зрозумілий.
Тому, в принципі, нічого страшного в тому, щоб читати цю книгу окремо я не бачу.

Початок книги був досить інтригуючий.
Знайшли труп хлопчика, якого вбили дуже страшним способом. І в його смерті звинувачують тренера бейсбольної команди, адже на місці злочину повно його днк та відбитків пальців, та ще є купа свідків того, як напередодні страшної події хлопця та тренера бачили разом.
Але проблема в тому, що в той час як сталося вбивство, чоловік знаходився в іншому місті, на конференції. І в нього є купа свідків, а також відеозапис конференції, де явно видно, що це він.
Нічого не зрозуміло, але є днк і воно вагоміше, ніж запис.
Ось так за одну ніч було заклеймлено людину без суда та слідства, а потім сталася ще страшніша подія.
І саме після неї нарешті в книгу вливається героїня трилогії про Містера Мерседеса - Холлі Джибні.
Її залучають до розслідування цієї заплутаної справи.

До того, як в гру вступила Холлі, мені відверто було нудно. Адже історія постійно мусолилася і нікуди не рухалася. Прийшла Холлі, мені відразу якось на душі стало тепло - дуже я люблю цю героїню. Але потім сюжет пішов у напрямку книги "Воно", і у мене взагалі увесь запал щодо книги зник.

А ще книга ніяк не могла закінчитися.
Ось уже наче і справу розкрили, і усі бюрократичні моменти розрулили. Але автор ніяк не міг зупинитися - глава за главою продовжувалася, і це було нескінченно.

Кінг майстер інтригуючих книг з елементами містики та кривавих жахів. Його книги прекрасні і незважаючи на страшні сюжети, в них є душевність, автор вкладає сенс у свої книги, який змушує читача замислитися. "Аутсайдер" встановлює сценарій, який відразу ж пробудив у мені інтерес - жахливий злочин проти дитини; всі докази вказують на одну людину. У цієї людини є алібі. Отже ... в чому тут справа? Або він побудував ідеальне алібі для себе, і якщо так, то чому він залишив так багато доказів, що вказують на нього? Ця книга не звичайний трилер, тож будьте готові до того, щоб подолати межу між нашим світом і надприродним, тут є все, за що я так люблю Кінга - містика, загадка, трохи гидоти (куди ж без неї), сильні та харизматичні герої, розкішне розкриття персонажів... відірватися від Аутсайдера просто неможливо. Як і більшість історій Кінга, мені було дуже цікаво читати цей твір. До речі, є екранізація, яка вийшла вкрай вдалою, атмосфера книги передана ідеально – цікаві герої, похмурість, певна відчуженість, мінімум діалогів та нормальна динаміка.