Бегемот

«Бегемот» — друга частина альтернативно-історичної стімпанк-трилогії «Левіафан», у якій Перша світова війна розгортається між двома технологічними цивілізаціями. Дарвіністи створюють генетично сконструйованих живих істот, тоді як країни Кланкерів покладаються на механічні машини, броню та двигуни. На борту величезного живого дирижабля «Левіафан» опиняються двоє підлітків із протилежних таборів — австрійський принц Алек та Дерін Шарп, дівчина, яка видає себе за хлопця, щоб служити в британських повітряних силах. Їхня подорож веде до Османської імперії, де дипломатична місія дуже швидко перетворюється на шпигунську гру, революцію та боротьбу за майбутнє війни.

«Бегемот» продовжує події «Левіафана» й переносить основну дію до Стамбула 1914 року. Османська імперія ще не визначилася, яку сторону підтримати, тому місто стає ареною протистояння дипломатів, агентів, революціонерів і представників двох технологічних систем. Автор поєднує реальні історичні обставини з винахідливим альтернативним світом, де бойові кораблі співіснують із живими повітряними створіннями, а механічні конструкції можуть нагадувати слонів, джинів чи міфологічних істот.

Для кого ця книга?

• Роман насамперед підійде читачам першого «Левіафана», адже події безпосередньо продовжують історію Алека й Дерін.
• Він також сподобається прихильникам альтернативної історії, стімпанку, пригодницького фентезі та фантастики про Першу світову війну.
• Особливо цікаво буде тим, хто любить великі механічні конструкції, біотехнологічних істот, шпигунські місії та героїв, змушених постійно балансувати між особистими почуттями й політичними обов’язками.

Якщо перша частина захопила ідеєю війни механічних машин та генетично створених істот, продовження робить цей світ масштабнішим і політично складнішим. Тут є живий дирижабль, грізні морські створіння, дивовижні османські механізми, таємні товариства та місто, від рішення якого може залежати хід війни. Це пригодницьке читання з яскравою альтернативною історією, швидким темпом і героями, які поступово вчаться бачити за технологічними та політичними кордонами живих людей.