Безбар'єрність. Шлях до універсального суспільства
Від концепції доступності до державної реформи: як безбар’єрність змінює міський простір і політику мобільності
У світі, де суспільство дедалі більше прагне рівності й поваги до гідності людини, безбар’єрність стає не привілеєм, а необхідністю. У своїй книжці Масахіто Моріяма розповідає про те, як створити універсальне суспільство — середовище, у якому кожен може жити повноцінно незалежно від віку, фізичних можливостей чи життєвих обставин.
Як зробити міста та транспорт доступними для всіх? Як ідеї інклюзивності проходять шлях від концепції до державних реформ? Спираючись на власний досвід і приклад Японії, автор показує, як формувалася система доступності, які виклики постають на цьому шляху та як бюджетні обмеження, інституційні суперечності й політичні рішення впливають на створення середовища, зручного для кожного.
Це історія не лише про доступність, а й про те, як змінюються міський ландшафт і суспільство, коли в центрі опиняється людина та її право на комфорт, безпеку й гідне життя.
Чому варто прочитати книжку «Безбар'єрність. Шлях до універсального суспільства»?
- Масахіто Моріяма не лише досліджував тему безбар’єрності, а й працював над реформами і створенням законів про доступність транспорту та універсальний дизайн у Японії.
- Особливо актуальна сьогодні, коли питання доступності, інклюзії та переосмислення міського простору стають дедалі важливішими й для України.
- Показує, як Японія крок за кроком створювала систему безбар’єрності: від міського простору до законів, які змінили повсякденне життя мільйонів людей.
- Книга пояснює, чому безбар’єрність — це не про окрему групу людей, а про комфортне, безпечне й гідне суспільство для всіх.
Про автора
Масахіто Моріяма — японський політик, державний діяч та один з ключових реформаторів у сфері безбар’єрності й універсального дизайну в Японії. Закінчив юридичний факультет Токійського університету й працював у Міністерстві транспорту Японії.
Саме Моріяма стояв біля витоків реформ доступності транспорту в країні. Працюючи в Міністерстві транспорту, він займався створенням політики безбар’єрності, а згодом став співавтором Закону про безбар’єрний транспорт і нового Закону про безбар’єрність у Японії, а також був одним з головних рушіїв їхнього ухвалення.
Окрім політичної діяльності, викладав у японських університетах і співпрацював з організаціями людей з інвалідністю.