У мене не сталося першого кохання з цією трилогією, бо перша книга («Безсила» - видавництво уже показало українську обкладинку) мені здалася занадто slow burn.
А ця виявилася саме тим, чого я хотіла.
Перша книга закінчується на дуже цікавому і кривавому моменті.
Усі маски скинуті, секрети розкриті, і головні герої (Кай і Пейден) з коханців перетворилися на ворогів.
Тепер Пейден потрібно тікати, рятувати своє життя. А Кай змушений відправитися на її пошуки, адже новоспечений король наказав доставити дівчину в палац живою.
І всю книгу вони боряться не тільки фізично, але і намагаються втамувати пристрасть, яка недоречна в їхній ситуації.
Я взагалі не любитель других книг в фентезійних серіях, бо вони загалом написані дуже однотипно - герої кудись ідуть, багато розмов, готуються до головної битви.
Тут, в принципі, теж описана подорож. Але вона на стільки на задньому плані.
Бо тут напруга і почуття вийшли на перший план, і неможливо від цього всього відірватися.
У авторки виходить дуже круто писати фінали своїх книг.
Бо навіть, якщо історія не дуже сподобалася, фінал завжди шокує.
Я не очікувала того, як завершиться ця книга.
І мені терміново потрібне продовження.
Він — моя слабкість. Він — затишок, якого я не повинна дозволяти собі шукати.
Коротко розповім про книгу.
Це у нас друга книга з серії про «Безсилу». Попередня книга закінчилась на цікавому моменті, коли головна героїня, Пейден, змушена втікати після вбивства короля. За її голову запропоновано винагороду, і дівчина мусить переховуватися.
Керівництво Ілії переходить у руки королівського сина — Кіта. Хлопець до цього не готовий, але все ж таки на пошуки вбивці батька він відправляє свого Виконавця з імперцями.
Дівчина виживає як може, тим більше, що їй на хвіст падає Виконавець, який має привести її до короля на вирок…
Як же мені зайшла ця книга — прямо залетіла! Першу книгу прочитала з великим задоволенням, і цю прочитала — і була в захваті.
Бачила багато відгуків, що тут дуже багато цієї погоні. А мені особисто дуже сподобалося.
Що ж з людьми робить кохання…
Після таких творів я відчуваю, що потихеньку починаю «підсідати» на фентезі, хоча раніше його не сприймала.
Тепер дуже чекаю на продовження, бо книга уривається на надзвичайно цікавій ноті..