Відгуки і рецензії читачів
27.10.2025
У авторки я читала її нашумівшу «Дівчину в поїзді» (яка мені сподобалася) і інший трилер, який швидко вивітрився з голови. Тому мені було цікаво, що нового авторка написала.
Після смерті видатної художниці Ванесси Чепмен, яка довгий час прожила в ізоляції свого будинку на острові, її роботи перейшли у власність музею. Але трапилося дещо дивне, після аналізу однієї з робіт, в ній знайшли людську кістку. А це дуже дивно, підозріло, і потребує розслідування.
Тому в будинок померлої, який знаходиться на острові, що більшу частину дня затоплює приплив, навідуються непрохані гості, які турбують спокій спадкоємиці художниці - її подруги Ґрейс, яка тепер сама проживає в цьому ізольованому будинку.
Починається занурення в минуле і копання в таємницях, які не варто будо б чіпати.
Книга прямо дуже нудна. Історія так важко-тяжко тягнулася, що вона взагалі не відкладалася в голові. Коли я перегортала сторінку, то забувала, що було на попередній.
Мені подобалися розділи, де були записи зі щоденника Ванесси. А ще подобалася атмосфера цього відлюдькуватого острова, який постійно затоплює.
Але це той трилер, який не шокував кінцівкою (а це головна фішка будь-якого трилера, і вона має вистрілити), і який я забуду через тиждень.
На жаль, авторка цією книгою навряд чи повторить свій досвід, як з «Дівчиною в поїзді».
Після смерті видатної художниці Ванесси Чепмен, яка довгий час прожила в ізоляції свого будинку на острові, її роботи перейшли у власність музею. Але трапилося дещо дивне, після аналізу однієї з робіт, в ній знайшли людську кістку. А це дуже дивно, підозріло, і потребує розслідування.
Тому в будинок померлої, який знаходиться на острові, що більшу частину дня затоплює приплив, навідуються непрохані гості, які турбують спокій спадкоємиці художниці - її подруги Ґрейс, яка тепер сама проживає в цьому ізольованому будинку.
Починається занурення в минуле і копання в таємницях, які не варто будо б чіпати.
Книга прямо дуже нудна. Історія так важко-тяжко тягнулася, що вона взагалі не відкладалася в голові. Коли я перегортала сторінку, то забувала, що було на попередній.
Мені подобалися розділи, де були записи зі щоденника Ванесси. А ще подобалася атмосфера цього відлюдькуватого острова, який постійно затоплює.
Але це той трилер, який не шокував кінцівкою (а це головна фішка будь-якого трилера, і вона має вистрілити), і який я забуду через тиждень.
На жаль, авторка цією книгою навряд чи повторить свій досвід, як з «Дівчиною в поїзді».
18.08.2025
«Блакитна година» Пола Гоукінз
Напружений інтелектуальний психологічний трилер про мистецтво, добро та зло, самотність та залежність, про жорстокість та внутрішніх демонів.
Історія починається з посмертної виставки відомої мисткині Ванесси Чепмен на якій в одному з експонатів патологоанатом впізнає людську кістку. Галереї загрожує великий скандал, тому власник відправляє експерта із творчості художниці та куратора виставки Джеймса Берека на ізольований острів, де відлюдкувато жила Ванеса разом із своєю подругою Грейс аби дослідити щоденники та листи що залишилися у спадкоємиці.
Крок за кроком герой поринає у спогади, химерний світ творчості авторки, її взаємини із світом та близькими, у таємниці що криються на острові.
Сюжет розгортається без поспіху й дозволяє читачеві робити припущення, будувати гіпотези та пробувати зрозуміти персонажів та їх вчинки. Це глибокий роман про людську природу та внутрішню темряву.
Прочитав на одному диханні й навіть відкритий фінал не засмутив)
Моя оцінка 8,6/10
Напружений інтелектуальний психологічний трилер про мистецтво, добро та зло, самотність та залежність, про жорстокість та внутрішніх демонів.
Історія починається з посмертної виставки відомої мисткині Ванесси Чепмен на якій в одному з експонатів патологоанатом впізнає людську кістку. Галереї загрожує великий скандал, тому власник відправляє експерта із творчості художниці та куратора виставки Джеймса Берека на ізольований острів, де відлюдкувато жила Ванеса разом із своєю подругою Грейс аби дослідити щоденники та листи що залишилися у спадкоємиці.
Крок за кроком герой поринає у спогади, химерний світ творчості авторки, її взаємини із світом та близькими, у таємниці що криються на острові.
Сюжет розгортається без поспіху й дозволяє читачеві робити припущення, будувати гіпотези та пробувати зрозуміти персонажів та їх вчинки. Це глибокий роман про людську природу та внутрішню темряву.
Прочитав на одному диханні й навіть відкритий фінал не засмутив)
Моя оцінка 8,6/10