Продовження "Блукальців" помітно відрізняється від 1-го тому. Адже це вже кінець (але разом з тим і початок) подорожі - як в прямому, так і в переносному сенсі. Кожен з персонажів, які є головними героями своїх розділів є Блукальцями - тими, що шукають щось, але не розуміють що. Тому настрій тому більш серйозний та більш філософський. Звісно, гумор не зник, він тут є, іноді досить по японському специфічний, але він теж зазнав зміни.
Автор трішки відходить від головного героя і показує історії інших - іноді знайомих нам персонажів, іноді зовсім нових. Всіх їх поєднує пошук себе в цьому світі. Відчутний рух та розвиток персонажів - вони змінюються і дуже сильно.
А ще я спіймав себе на думці, що однією з головних ідей цієї манги є те, що Космос завжди з нами - не треба летіти до кордонів Сонячної системи чи Галактики, коли твоя Зірка вже давно поруч з тобою. Космос всередині нас. Це було згадано в першому томі, але в другому це неначе вперше усвідомлено головними героями.
Це дуже гарна манга з прекрасними кольоровими панелями на початку розділів. Все таки, підкупив мене Макото Юкімура - спробую колись його "Сагу про Вінланд".
* * *
"Лиш про любов я ніяк не міг забути"