Як же мені було цікаво дізнатися, що буде з Мією після смерті Тріка і зради її кращої подруги - Ешлін! Саме тому після прочитання "Безночі" я відразу кинулася купувати "Богоділ" (і, як виявилося, це було мудре рішення, тому що зараз майже всюди другої частини немає в наявності).
А тепер перейдемо до сюжету.
Яка у цій частині Мія?
Чи змінилася вона якось за 2 роки (у цій частині їй уже не 16, а 18)?
Моя відповідь - однозначно так, вона змінилася, причому я б навіть сказала, що у кращу сторону.
У цій частині були випадки, коли, здавалося б, ти от-от і готовий розчаруватися у головній героїні, але потім наступає момент, коли вона демонструє свою людяність, яку майстерно ховає за маскою безжалісної вбивці.
Єдине, у чому вона мене розчарувала - це почуття до своєї нової, доволі неочікуваної пасії. Для мене це відчувалося так, ніби автору захотілося знову дати Мії обʼєкт до якого вона б щось відчувала (хоча усі ми знаємо, що тру кохання у неї саме Трік)
Якщо бути чесною, то ця частина мені сподобалася менше, оскільки не зовсім цікаво було спостерігати за цими гладіаторськими боями, мені не вистачало певної динамічності (власне, трапилася така ж штука, як і з книгою Шелбі Мегʼюрін "Кров і мед")
Як і в першій частині мені не дуже сподобалась любовна лінія. Вона також виглядає максимально притягнутою за вуха, тому що автор намагається продати читачам кохання за ціною звичайної закоханості (або навіть відчайдушного бажання щоб аби хтось грів ліжко).
Мені сподобались майже всі другорядні персонажі та їх історії, в цій частині вистачало інтриг та цікавих моментів. Кінцівка дійсно залишає читача у підвішеному стані, коли не знаєш чи варто бігти по наступну частину, чи ще потрібно переосмислити цю.
Через стиль автора ця книжка не кожному сподобається. Все ж таки велика кількість нецензурних слів, відвертих сцен та насилля не кожному припаде до душі. Але особисто мені більше сподобалась книжка ніж не сподобалась.