Боги мого краю дуже люблять кров

 Українська dark academia, містика й історія Києва на межі катастрофи

1917 рік. Київ дихає напруженим повітрям епохи зламу — місто живе водночас у вимірі мистецтва й на порозі війни, між інтелігентними салонами, літературними розмовами та глухим, майже фізичним передчуттям катастрофи. 

У романі розповідається про реальну історичну постать — сімнадцятирічну дівчину Вероніку Черняхівську, майбутню поетку та перекладачку. Вона вступає до щойно відкритої Другої української гімназії — одного з перших навчальних закладів зі спільним навчанням дівчат і хлопців. Тут молода інтелігенція влаштовує спіритичні сеанси, захоплюється Вайлдом, веде розмови про мистецтво та майбутнє України.

Водночас за фасадом культурного піднесення Київ охоплює напруга: місто стривожене низкою зловісних убивств із ритуальними рисами. Преса висуває версії про таємні культи, а поліція не знаходить відповідей. А тим часом війна підступає дедалі ближче — червоні загони Муравйова прямують у бік Крут, і відчуття неминучих історичних змін стає дедалі гострішим.

Це атмосферний історичний детектив з елементами містики, де юність, культура й смерть сплітаються в одну темну, вишукану й тривожно прекрасну історію — історію покоління, яке дорослішає саме в той момент, коли світ навколо починає розвалюватися.

 Чому варто прочитати книжку «Боги мого краю дуже люблять кров»?

•  Історичний детектив в атмосфері Dark Academia з українським колоритом.
•  Поєднання реальних постатей і художньої вигадки — історія оживає просто на сторінках.
•  Містичний детектив, з ритуальними вбивствами, таємними культами й розслідуванням юної гімназистки.
•  Київ напередодні воєнної катастрофи та визвольних змагань.
•  Атмосфера інтелігентного середовища, де мають місце спіритичні сеанси, Оскар Вайлд, мистецтво й філософія.
•  Стильне оформлення видання з кольоровим зрізом.