Відгуки і рецензії читачів
23.10.2024
Одна з найвідоміших сімейних саг у світі, за яку Томас Манн отримав Нобелівську премію з літератури, не залишить байдужими поціновувачів жанру.
Життя трьох поколінь владної німецької родини на тлі історичних подій. Майстерно написана, вона показує, як занепад однієї родини перегукується з занепадом всієї країни та її суспільного ладу.
Аристократ Йоганн Будденброк, владний та розумний, збудувавши свою імперію, заробивши величезний капітал, більше за все хоче розвитку та достатку своїй родині. Тому і дітей вчить тому ж. Але діти (а згодом і внуки) не завжди роблять правильний вибір, як у питаннях бізнесу, так і в приватному житті. Шлюб — за розрахунком (тому не завжди вдалий), абсолютна відсутність слухати бажання власних дітей, сімейні чвари, розлучення, розподіл майна, вибори — всього цього тут вдосталь.
Для мене це перше знайомство з автором. Долучалася з острахом, бо багато хто лякав складністю тексту, довгими заплутаними реченнями, але мені вона йшла легко. Певно, "доросла" до нього і книга втрапила в настрій. Тож читання приносило насолоду (чого не скажеш про більшість героїв).
Мало героїв викликало співчуття. В основному в голові була одна думка — так тобі й треба)
Історію раджу. Особливо людям, які люблять сімейні саги. Адже в цьому жанрі розповідь зазвичай розмірена, масштабна. "Будденброки" — не виняток.
Життя трьох поколінь владної німецької родини на тлі історичних подій. Майстерно написана, вона показує, як занепад однієї родини перегукується з занепадом всієї країни та її суспільного ладу.
Аристократ Йоганн Будденброк, владний та розумний, збудувавши свою імперію, заробивши величезний капітал, більше за все хоче розвитку та достатку своїй родині. Тому і дітей вчить тому ж. Але діти (а згодом і внуки) не завжди роблять правильний вибір, як у питаннях бізнесу, так і в приватному житті. Шлюб — за розрахунком (тому не завжди вдалий), абсолютна відсутність слухати бажання власних дітей, сімейні чвари, розлучення, розподіл майна, вибори — всього цього тут вдосталь.
Для мене це перше знайомство з автором. Долучалася з острахом, бо багато хто лякав складністю тексту, довгими заплутаними реченнями, але мені вона йшла легко. Певно, "доросла" до нього і книга втрапила в настрій. Тож читання приносило насолоду (чого не скажеш про більшість героїв).
Мало героїв викликало співчуття. В основному в голові була одна думка — так тобі й треба)
Історію раджу. Особливо людям, які люблять сімейні саги. Адже в цьому жанрі розповідь зазвичай розмірена, масштабна. "Будденброки" — не виняток.
18.04.2024
«Будденброки» - сімейна сага, що розповідає нам історію життя чотирьох поколінь неймовірно аристократичної сімʼї.
У книзі зображено трансформацію сімʼї від розквіту до поступового занепаду, що ймовірно, символізує занепад усієї німецької епохи у період до Першої світової війни.
Історія про те, як можна втратити усе, що маєш, якщо не цінувати, не берегти, не усвідомлювати , що було створено попередніми поколіннями.
Кожен персонаж описаний надзвичайно майстерно, кожен має свої характерні особливості, тонкощі у характері та поглядах на життя.
Стосовно моїх вражень: мені книжка сподобалась, та хочу відмітити, що це дуже неспішне, розслаблене читання. Текст має безліч описів деталей, велика увала приділена емоціям та внутрішнім переживанням кожного із героїв.
Читається легко,але книгою я рухалась дуже повільно (хоча тоді ще мала досить часу, щоб читати
У книзі зображено трансформацію сімʼї від розквіту до поступового занепаду, що ймовірно, символізує занепад усієї німецької епохи у період до Першої світової війни.
Історія про те, як можна втратити усе, що маєш, якщо не цінувати, не берегти, не усвідомлювати , що було створено попередніми поколіннями.
Кожен персонаж описаний надзвичайно майстерно, кожен має свої характерні особливості, тонкощі у характері та поглядах на життя.
Стосовно моїх вражень: мені книжка сподобалась, та хочу відмітити, що це дуже неспішне, розслаблене читання. Текст має безліч описів деталей, велика увала приділена емоціям та внутрішнім переживанням кожного із героїв.
Читається легко,але книгою я рухалась дуже повільно (хоча тоді ще мала досить часу, щоб читати
14.04.2024
«Ми, люба моя доню, народжені не для того, що нам, короткозорим, видається нашим власним, невеличким особистим щастям, бо ми не поодинокі істоти, які живуть тільки для самих себе, а ніби ланки в єдиному ланцюзі, немислимі без довгого ряду тих, що передували нам, показуючи шлях, і в свою чергу, не озираючись ні праворуч, ні ліворуч, твердо наслідували випробувану, гідну пошани традицію».
Це і був основний задум. Автор доводив цю думку впродовж усього роману. 4 покоління і жоден не живе тим життям, яке б зробило їх щасливими. Шлюби за вигодою, робота через обов’язок. І все це разом руйнує родину не тільки зовні, а й кожного її члена - зсередини.
Книга не з легких (як і кожний твір, що отримав Нобелівську премію). Читається доволі повільно, довгі описи, через які інколи було дуже нудно. Але коли я її прочитала, то зрозуміла, що це дійсно шедевр свого часу.
Головні герої: Том, Тоні (Антонія) і Христіан - 2 брати і сестра, рідні, але такі різні!
Том став головним в сімʼї і родинній фірмі після смерті батька. Улюбленець всіх у місті, успішний ділок, політик, гарно тримається на публіці, але чи цього він хоче? Ні, він хоче розслабитись, скинути маску і просто досліджувати всесвіт.
Тоні. Ох, ця дама дуже мене бісила! Інфантильна злюка. Так, доля жінки нелегка: двічі одружена і двічі розлучена. Нонсенс для тих часів. До старості памʼятала дитячі образи і вела себе гордовито і зарозуміло (хоча всім було начхати на неї).
Христіан. Молодший брат-невдаха. Ніякий купець, ніякий бізнесмен, ганьба для такої відомої родини. Він волочився за жінками сумнівної репутації замість того, щоб будувати карʼєру і примножувати родинні статки. А все тому, що душа його тягнулась до прекрасного. Він мріяв бути на сцені, грати в театрі.
Я завжди кажу, що в душі - я жінка з минулого, але в той же час, я дуже радію, що живу тут і зараз! Маю право робити те, що хочу. Коли хочу і як хочу.
Це не та книга, в котрій все на поверхні, тут потрібно читати між рядків.
Це і був основний задум. Автор доводив цю думку впродовж усього роману. 4 покоління і жоден не живе тим життям, яке б зробило їх щасливими. Шлюби за вигодою, робота через обов’язок. І все це разом руйнує родину не тільки зовні, а й кожного її члена - зсередини.
Книга не з легких (як і кожний твір, що отримав Нобелівську премію). Читається доволі повільно, довгі описи, через які інколи було дуже нудно. Але коли я її прочитала, то зрозуміла, що це дійсно шедевр свого часу.
Головні герої: Том, Тоні (Антонія) і Христіан - 2 брати і сестра, рідні, але такі різні!
Том став головним в сімʼї і родинній фірмі після смерті батька. Улюбленець всіх у місті, успішний ділок, політик, гарно тримається на публіці, але чи цього він хоче? Ні, він хоче розслабитись, скинути маску і просто досліджувати всесвіт.
Тоні. Ох, ця дама дуже мене бісила! Інфантильна злюка. Так, доля жінки нелегка: двічі одружена і двічі розлучена. Нонсенс для тих часів. До старості памʼятала дитячі образи і вела себе гордовито і зарозуміло (хоча всім було начхати на неї).
Христіан. Молодший брат-невдаха. Ніякий купець, ніякий бізнесмен, ганьба для такої відомої родини. Він волочився за жінками сумнівної репутації замість того, щоб будувати карʼєру і примножувати родинні статки. А все тому, що душа його тягнулась до прекрасного. Він мріяв бути на сцені, грати в театрі.
Я завжди кажу, що в душі - я жінка з минулого, але в той же час, я дуже радію, що живу тут і зараз! Маю право робити те, що хочу. Коли хочу і як хочу.
Це не та книга, в котрій все на поверхні, тут потрібно читати між рядків.
21.02.2024
"Будденброки" - історія занепаду одної родини, одного міста, одної епохи...цілого світогляду.
Занепаду неминучого й дуже болісного. Історія, підкріплена особистим досвідом Томаса Манна.
Не беруся обмірковувати якісь історичні, політичні чи культурні реалії епохи Будденброків, бо для мене - це, перш за все, ідея втрачених ідеалів, така ж природна, як плин часу.
Занепаду неминучого й дуже болісного. Історія, підкріплена особистим досвідом Томаса Манна.
Не беруся обмірковувати якісь історичні, політичні чи культурні реалії епохи Будденброків, бо для мене - це, перш за все, ідея втрачених ідеалів, така ж природна, як плин часу.
12.02.2024
Книга у якій ґрунтовно, тонко та змістовно Томас Манн показує те, як проблеми будь-якого суспільства варто шукати в першу чергу в кожній сім'ї, в кожному колективі, а вже потім зовні.
Автор відкрито описує світ німецьких бюргерів, купців, підприємців та комерсантів - тих, кого цікавило лише збагачення. І як наслідок - занепад однієї родини призвів до краху. Не лише родини Будденброків, тут символічно - історія занепаду цілої німецької епохи у часовому проміжку до Першої світової війни.
Постійна гонитва за збагаченням, фінансовим успіхом, страх не втратити досягнуте положення, виснажлива робота аби зміцнити соціальне становище своїх дітей, а насправді втягнути їх в ту ж гонитву. А досягнувши матеріального благополуччя та загальносуспільного визнання, так і не знайти відповіді: "А чи в цьому сутність життя?". Лише втома та розчарування.
Розквіт, процвітання, падіння та занепад. Одне покоління створило, наступне примножило, третє - не змогло втримати, а четвертому - вже й не потрібно. Ставлячи цілі та кар'єру в пріоритет, члени родини несвідомо забували, або ж не усвідомлювали як втрачали особисте щастя.
Роман про те як же важливо берегти своїх близьких ( у будь-яких ситуаціях - вони наша найважливіша опора у житті) та про те, як родинні питання мають довготривалі наслідки, що позначаються якщо не на тобі, то на наступних поколіннях. Про те як надмірна віддача себе кар'єрі або сім'ї не завжди приносить очікувані плоди. І як же важливо кожному з батьків замислитися, та зрозуміти і прийняти просту істину, що діти мають право бути абсолютними індивідуалістами та йти у житті іншими стежками. Це завжди буде актуальним.
Дійсно, вражає як Томас Манн тонко описав психологічні характери персонажів. Маючи зовсім юний вік у часи написання книги, так змістовно зобразив конфлікти різних поколінь, кризу середнього віку та тяжку ношу прожитих років. Тон автора до персонажів змінюється від їдкої іронії до зворушливої та чуттєвої ніжності. І так незвично відчувати цей контраст змін, цю багатогранність оповіді.
Нобелівська премія автора вартує неквапливого та вдумливого читання цього роману.
Автор відкрито описує світ німецьких бюргерів, купців, підприємців та комерсантів - тих, кого цікавило лише збагачення. І як наслідок - занепад однієї родини призвів до краху. Не лише родини Будденброків, тут символічно - історія занепаду цілої німецької епохи у часовому проміжку до Першої світової війни.
Постійна гонитва за збагаченням, фінансовим успіхом, страх не втратити досягнуте положення, виснажлива робота аби зміцнити соціальне становище своїх дітей, а насправді втягнути їх в ту ж гонитву. А досягнувши матеріального благополуччя та загальносуспільного визнання, так і не знайти відповіді: "А чи в цьому сутність життя?". Лише втома та розчарування.
Розквіт, процвітання, падіння та занепад. Одне покоління створило, наступне примножило, третє - не змогло втримати, а четвертому - вже й не потрібно. Ставлячи цілі та кар'єру в пріоритет, члени родини несвідомо забували, або ж не усвідомлювали як втрачали особисте щастя.
Роман про те як же важливо берегти своїх близьких ( у будь-яких ситуаціях - вони наша найважливіша опора у житті) та про те, як родинні питання мають довготривалі наслідки, що позначаються якщо не на тобі, то на наступних поколіннях. Про те як надмірна віддача себе кар'єрі або сім'ї не завжди приносить очікувані плоди. І як же важливо кожному з батьків замислитися, та зрозуміти і прийняти просту істину, що діти мають право бути абсолютними індивідуалістами та йти у житті іншими стежками. Це завжди буде актуальним.
Дійсно, вражає як Томас Манн тонко описав психологічні характери персонажів. Маючи зовсім юний вік у часи написання книги, так змістовно зобразив конфлікти різних поколінь, кризу середнього віку та тяжку ношу прожитих років. Тон автора до персонажів змінюється від їдкої іронії до зворушливої та чуттєвої ніжності. І так незвично відчувати цей контраст змін, цю багатогранність оповіді.
Нобелівська премія автора вартує неквапливого та вдумливого читання цього роману.
