Історія подається через розповідь Неллі Дін, економки, яка була свідком усіх подій. Її розповідь передається орендарю маєтку, містеру Локвуду. Такий прийом дозволяє відчути певну дистанцію, але водночас створює ілюзію, ніби ти слухаєш реального очевидця. Це цікаве авторське рішення, яке додає твору глибини й багатошаровості.
Атмосфера книги надзвичайно похмура, і це стосується як і природних умов, так і маєтку, де відбуваються події, а також характерів самих персонажів. Усе це підсилює напругу, яка панує між героями та передає внутрішній стан кожного з них.
Авторка детально прописала своїх героїв, як головних, так і другорядних персонажів. Герої не ідеалізовані — навпаки, часто вони викликають суперечливі емоції, але саме це і робить їх такими реалістичними.
«Буремний перевал» — це глибока сімейна драма, що розгортається протягом двох поколінь. Це історія про одержимість, біль, кохання, яке руйнує, і помсту. Центральним персонажем є Гіткліф — трагічний герой, образ якого скорше лякає. Його одержимість до Кетрін, його жага до помсти стають рушіями всієї історії. Спостерігати за тим, як ця одержимість впливає на інших героїв і руйнує не одне життя, досить моторошно.
Загалом, «Буремний перевал» — важко назвати любовною історією. Це скорше нагадує складний, готичний роман про темні сторони людської душі. Він вимагає емоційного залучення і не залишає байдужим. Я щиро рекомендую його всім, хто цінує глибокі психологічні романи з драматичним розвитком подій, а також психоаналітикам :), бо герої можуть бути обʼєктом їх професійного вивчення.
 
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
 